Research on the Experience of Users of Political Slogans in Ukraine

Abstract

The study partly reveals “Zelenskyi’s phenomenon”, when a person without any political experience confidently won a victory over an experienced politician at the presidential and parliamentary elections. The paper considered neuropsychological understanding of a brand as a multi modal image with emotional connection and as an artificial addiction. Specific features of the perception of political slogans were studied with EMOTIV Epoc+ 14-channel mobile neurointerface and EmotivPRO and EMOTIV Brain Activity Map software. The ranking of slogans in terms of the efficiency of perception of the individuals of 40-60 years old was carried out on the basis of EEG and the cognitive and emotional indexes: obtained stress, interaction, interest, excitement, concentration, relaxation. The study involved 30 men and 30 women who intended to vote in the presidential elections of 2019. It was established which slogans are the best, good, average, ambiguous, with little effect, ineffective, with a negative effect. It was determined that the most effective and at the same time efficient slogan that evokes emotions and really encourages to support is PRESIDENT IS PEOPLE’S SERVANT. The best slogan that appeals to support it is “We Are Ukraine”, “New Policy of Ukraine”, “Country of Strong People!” The basic cognitive and emotional indexes that would contribute to the creation of effective psychological impact on voters’ behavior are the presence in the slogan of the word “Ukraine”, the avoidance of the so-called “stop words” (for women it is “army” and everything related to violence and death, and for men it is everything related to the provision of material benefits), the use of religious sentimentality in women and gender differences in slogans targeting. The value of the studied phenomenon and the efficiency of slogans and other media products before launching them into mass advertising has been proved. У статті частково розкрито “феномен Зеленського”, коли особистість не маючи жодного політичного досвіду упевнено перемагає досвідченого політика на президентських та парламентських виборах. У статті висвітлено результати емпіричних досліджень, що дозволяють об’єктивно оцінити ефективність зовнішньої реклами політичних гасел. Розглянуто методи оцінки ефективності гасел. Висвітлено концепцію розуміння впізнаваності бренда як мультимодального способу з емоційним зв’язком та як штучної залежності. Акцент зроблено на аналізуванні розумової діяльності людини в процесі засвоєння та використання мови. Представлені засоби розташування та умови дослідження. Особливості сприйняття політичних гасел вивчали за допомогою EMOTIV Epoc + 14-канальний мобільний нейроінтерфейс та програмне забезпечення EmotivPRO та EMOTIV Brain Activity Map. Гасла, що варіюються щодо сприйняття ефективності у осіб у віці від 40 до 60 років, проводились на основі ЕЕГ та результуючих когнітивних та емоційних факторів: стрес, взаємодія, інтерес, збудження, концентрація, розслабленість. У дослідженні взяли участь 30 чоловіків та 30 жінок, які мають намір голосувати на президентських виборах 2019 року. Встановлено, які гасла є найкращими, добрими, ані хорошими, ані поганими, неоднозначними, неефективними, не вражаючими та тими, що мають негативний ефект. Було виявлено, що найкращим та одночасно ефективним слоганом, який викликає емоції та справді спонукає підтримати, є ПРЕЗИДЕНТ – НАРОДНИЙ СЛУГА. Найкращим гаслом, яке закликає його підтримати, є «Ми – Україна», «Нова політика України», «Держава сильних людей!» Основними когнітивними та емоційними показниками, які могли б сприяти створенню ефективного психологічного впливу на поведінку виборців, є наявність у слогані слова «Україна», уникання так званих «стоп-слів» (для жінок це армія та все, що пов’язано з насильством та смертю, а для чоловіків – це все, що пов’язано з наданням матеріальних благ), використання релігійної сентиментальності у жінок та гендерні відмінності у націлюваних гаслах. Доведено цінність досліджуваного явища та ефективність гасел та інших засобів масової інформації до запуску їх у масову рекламу.