• ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ 

  Янченко, Т. В. (2021)

  У статті окреслено історико-педагогічний досвід використання засобів музейної педагогіки в освітньому процесі та їх потенціал у контексті реформування сучасної освіти. Подано дефініцію поняття «музейна педагогіка» та ...
• РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ХХ СТОЛІТТЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ 

  Щур, Ю. І. (2021)

  Стаття присвячена проблемі ознайомлення учнів старших класів з історією українського визвольного руху ХХ століття на уроках історії в школі, зокрема «вимушеного» ігнорування його регіональних аспектів. Таким чином, ...
• МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ТЕМ ІЗ КУРСУ ЗА ВИБОРОМ «ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. – ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ» 

  Шугальова, І. М. (2021)

  Авторка запропонувала окремі методичні поради (із вказанням методів та методичних прийомів) при вивченні курсу за вибором «Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу» для учнів 10-11 класів загальноосвітніх ...
• РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У КУРСІ «ІСТОРІЯ КРИМУ» 

  Цибуленко, Л. О.; Цибуленко, Г. В. (2021)

  У доповіді розглянуто інтеграційні можливості курсу «Історія Криму». Аналізується базове підґрунтя інтеграції дисциплін історичного блоку та інших суміжних дисциплін. Розкриваються компоненти інтеграційних блоків та ...
• ОСОБЛИВОСТІ ОНЛАЙН ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СТУДЕНТАМИ 

  Федунишин, Л. Л. (2021)

  Автором у статті розглянуто особливості онлайн взаємодії зі студентами, висвітлено базові закони комунікації у віртуальному просторі. Розкрито методичні основи використання інтерактивних технологій при викладанні предметів ...
• ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ ДЛЯ ПОШУКУ ОПТИМАЛЬНИХ ШЛЯХІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ 

  Стасюк, О. О. (2021)

  Мета дослідження полягає у розкритті науково- освітнього потенціалу Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, зокрема підготовці, написанні, впровадженні в освітній простір програми ...
• ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19 

  Сокол, О. С. (2021)

  Сучасний розвиток освіти передбачає послідовний процес розвитку особистості здобувача освіти, спрямований на формування системи науково-практичних знань і умінь, ціннісних орієнтацій, які могли б дозволити учню активно ...
• ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ: ПІДХОДИ І ПРОБЛЕМИ 

  Пометун, О. І. (2021)

  У тезах обґрунтовано підходи до інтеграції предметів освітньої галузі «громадянська та історична освіта» в основній школі у єдиний інтегрований курс. Визначено принципи змістової (контент- орієнтованої) та діяльнісної ...
• ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ГАСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В ШКОЛІ ТА ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ОСМАНСЬКОЇ СПАДЩИНИ) 

  Полторак, В. М. (2021)

  Протягом трьохсот років османської доби відбулись значні зміни в населенні та господарстві південного регіону. Поступово скорочувався відсоток кочового населення і зростало осіле землеробське, міста краю отримали поштовх ...
• ІСТОРІЯ КРИМУ ЯК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ 

  Петреченко, І. Є. (2021)

  У публікації висвітлюється досвід вивчення історії Криму у Навчально-науковому інституті історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. ...
• ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОНЛАЙН-ОСВІТИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ 

  Петасюк, О. І. (2021)

  Представлені тези є спробою осмислення змін в освіті, спричинених пандемією, що знайшло свій вираз в онлайн-навчанні. На прикладі його переваг та недоліків стверджується: в умовах цифрової епохи – це безальтернативна ...
• ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЯК ІНТЕГРАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА КУРСІВ З ІСТОРІЇ КРАЇН СХОДУ, ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ У ЗВО 

  Михайленко, Г. М. (2021)

  У статті аналізуються освітні компоненти освітньо- професійних програм бакалаврського та магістерського рівнів, що презентують віхи всесвітньої історії. Основна увага звертається на базові дисципліни з історії Європи, ...
• СОЦІАЛЬНО-ОСВІТНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ 

  Маркова, С. В. (2021)

  Розглядаються соціально-освітні засади функціонування Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору- геноциду, зокрема написання та впровадження в науково-освітній простір навчального посібника «Голодомор ...
• КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ВЕКТОР ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ 

  Малієнко, Ю. Б. (2021)

  У тезах розкривається компетентнісний вимір Державного стандарту базової середньої освіти (2020), характеризується компетентнісно орієнтоване навчання історії. Автором підкреслюється важливість розроблення і реалізації ...
• ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ: МЕТОДИКА ВИБОРУ ДЖЕРЕЛ ТА ПРОТИДІЇ ФЕЙКАМ 

  Кузовова, Н. М. (2021)

  У статті розглянуті основні методичні здобутки представлення теми Голодомору 1932-1933 років в Україні в шкільному курсі історії та актуальні питання впровадження новітніх досягнень української та світової науки в ...
• ЖИВОПИС І ЙОГО СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ 

  Коник, О. О. (2021)

  У статті зроблено спробу розглянути можливості живопису й образотворчого мистецтва в цілому як історичного джерела. Здійснено короткий огляд дискусій фахівців-істориків і мистецтвознавців стосовно цього питання. ...
• ПРОБЛЕМИ ОНОВЛЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ПОЛІТИКИ 

  Гупан, Н. М. (2021)

  У публікації акцентовано увагу на розбудові державної історичної політики та напрямах її реалізації. Доведено, що одним із них є шкільна історична освіта, яку потрібно реформувати у відповідності до сучасних викликів ...
• РОЛЬ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У ФОРМУВАННІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ РОБОТИ МАН 

  Волосевич, І. І. (2021)

  Тези присвячені питанню ролі музейної педагогіки у формуванні дослідницької компетентності учнів під час написання роботи МАН.
• ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДУ ПОНЯТЬ «ДЕРЖАВА» І «НАРОД» ПРИ ВИКЛАДАННІ ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН 

  Бойков, О. Ю. (2021)

  У процесі вивчення історико-правових дисциплін поняття «народ» і «держава» залишаються досить важливими компонентами для розуміння сутності демократії та громадянського суспільства. Розкриття історичних та суспільно-політичних ...
• ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ 

  Башли, М. І. (2021)

  У статті розглянуто особливості використання ІКТ в умовах дистанційного навчання майбутніх вчителів історії. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує гнучкість при організації навчального процесу ...

View more