Abstract:
Повідомляється про новий для флори України вид адвентивних рослин Rudbeckia triloba L. (Asteraceae). В Україні основними центрами його культивування є Донецький ботанічний сад НАН України (з 1982 року), Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України (з 1983 року), Ботанічний сад Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а також численні приватні сади (наприклад, в Ужгороді з 1973 року, у Кривому Розі Дніпропетровської обл. з 2013 р. та населених пунктах Житомирської області з 2016 р.). У здичавілому стані рослини виду зафіксовані у наступних населених пунктах: місті Харкові (2010), селі Дачне Бахчисарайського району, місті Сімферополі (2012), селі Зарічне Сімферопольського району АР Крим (2018), місті Чернівці (2014), місті Одеса (2014), місті Лозова Харківської області (2014), місті Черняхів (2015), місті Малин (2017), селі Івниця Андрушівського р-ну Житомирської області (2019), місті Рахів (2016), між містом Перечин та селом Малий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області (2018). Наведені таксономічна та морфологічна характеристики виду, відомості про тип, дані про первинний та вторинний ареали, еколого-ценотичну приуроченість. Вид має північноамериканське походження, за способом занесення – ергазіофіт, за ступенем натуралізації – ергазіофігофіт/колонофіт. У відомих локалітетах окремі особини або нечисленні їх групи, які відмічені у складі несформованих рослинних угруповань, лише на Житомирському Поліссі рослини зафіксовані у складі ценозів союзу Arrhenatherion elatioris Luquet 1926 (Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931, Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937) – у ксеро-мезофітних умовах при повному освітленні та союзу Aegopodion podagrariae Tx. 1967 (Circaeo lutetianae-Stachyetalia sylvaticae Passarge 1967, Epilobietea angustifolii Tx. et Preising ex von Rochow 1951) – у мезофітних умовах при значному затіненні. Подано картосхему поширення виду в Україні. Сообщается о новом для флоры Украины виде адвентивных растений Rudbeckia triloba L. (Asteraceae). В Украине основными центрами культивирования являются Донецкий ботанический сад НАН Украины (с 1982 года), Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришка НАН Украины (с 1983 года), Ботанический сад Одесского национального университета имени И.И. Мечникова, а также многочисленные частные сады (например, в городе Ужгород Закарпатской области с 1973 года, в г. Кривой Рог Днепропетровской области с 2013 г., насленных пунктах Житомирской области с 2016 г.). В одичавшем состоянии особи вида зафиксированы в следующих населенных пунктах: город Харьков (2010), окрестности села Дачное Бахчисарайского района, город Симферополь (2012), окрестности села Заречное Симферопольского р-на АР Крым (2018), город Черновцы (2014), город Одесса (2014), окрестности города Черняхов (2015), город Малин (2017), село Ивница Андрушевского района Житомирской области (2019), город Рахов (2016), между городом Перечин и селом Малый Березный Великоберезнянского района Закарпатской области (2018). Наведены таксономическая и морфологическая характеристики вида, сведения о типе, данные о первичном и вторичном ареалах, эколого-ценотической приуроченности. Вид имеет североамериканское происхождение, по степени натурализации – эргазиофит/колонофит. В известных локалитетах отмечены отдельные особи или немногочиленные их группы, произрастающие в составе несформированных растительных сообществ, только на Житомирском Полесье растения зафиксированы в составе ценозов союза Arrhenatherion elatioris Luquet 1926 (Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931, Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937) в ксеро-мезофитных условиях при полном освещении и союза Aegopodion podagrariae Tx. 1967 (Circaeo lutetianae-Stachyetalia sylvaticae Passarge 1967, Epilobietea angustifolii Tx. et Preising ex von Rochow 1951) – в мезофитных условиях при существенном затенении. Представлена картосхема распространения вида в Украине.
Description:
ШЕВЕРА М.В., ОРЛОВ О.О., ВОЛУЦА О.Д., КІШ Р.Я. (2020). Rudbeckia triloba (Asteraceae), новий вид адвентивних рослин у флорі України. Чорноморськ. бот. ж., 16 (2): 135–143. doi: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-3