ВЗАЄМОДІЯ СЛОВОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ ІЗ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНОЮ ФУНКЦІЄЮ СУБ'ЄКТА

Abstract

У дисертаційному дослідженні обґрунтовані теоретично засади функціональної взаємодії словотворчих засобів із семантико- синтаксичною функцією суб’єкта. Проаналізовано основні підходи до витлумачення понять словотвірної синонімії і словотвірної варіантності в українському мовознавстві, вказано на безпідставність кваліфікації спільнокореневих синонімів як словотвірних варіантів. З’ясовано семантичну специфіку діяча і носія стану, особливості їхньої словотвірної реалізації, встановлено потенціал корелятивних словотворчих суфіксів на позначення суб’єкта дії та суб’єкта стану, визначені межі їхнього функціонального зближення. Розмежовано синонімічні та псевдосинонімічні відношення між словотворчими суфіксами іменників, установлено основні тенденції в розвитку синонімії та варіантності словотворчих суфіксів іменників  назв діяча та носія стану. Подано практичні рекомендації про доцільність вживання синонімічних іменникових суфіксів, ураховуючи нові тенденції їх функціонування в сучасній українській літературній мові.

The theoretical basis of functional interadien of the word building means with semantic-syntactic function of subject were proved in the dissertation. The semantic specific of man and bearer of state, the peculiarities of their word building realization were investigated, potential of correlative word building suffixes were established. The reasons and boundaries of word building suffixes’ interaction with common formative stem were marxed. Variant and pseudovariant relations between nouns’ word building suffixes were differentiated. The principal tendencies in the development of variation of word building nouns  names of man and bearer of state were determined. The practical recommendations according to the necessity of usage of variant noun’s suffixes taxing into account new tendencies of their functioning in modern ukrainian literary language were giver.

Диссертационная работа посвящена исследованию синонимических и вариантных отношений между словообразовательными суффиксами, выражающими семантико-синтаксическую функцию субъекта. Рассмотрены теоретические основания функционального взаимодействия словообразовательных средств с этой функцией. Определена семантическая специфика субъекта действия и субъекта состояния, установлен потенциал коррелятивных словообразовательных суффиксов, передающих эти разновидности субъектного значения. Проанализировано взаимодействие словообразовательных суффиксов имен существительных, реализующих семантико-синтаксическую функцию субъекта действия с пятью видами акцентированных компонентов, среди которых предикатный компонент со значением действия и непредикатные компоненты, определяющие объект, результат, орудие и место действия.