ПРОБЛЕМА ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ

Abstract

У статті здійснено ретроспективний аналіз проблеми освіти та виховання статей у період із давнини до епохи Середньовіччя, який виявив істотні відмінності в теорії та практиці навчання та виховання жінок і чоловіків. На основі вивчення педагогічної думки цих часів доведено, що протягом багатьох століть цілі освіти для жінок і чоловіків були діаметрально протилежні – хлопчиків готували до активного життя в суспільстві, до професійної діяльності, до державної та церковної служби, у той час як жіноча освіта орієнтувалася на ізоляцію представниць слабкої статі від суспільного життя, спрямовуючись на підготовку слухняних, богобоязливих жінок своїх чоловіків, які повинні піклуватися тільки про свою сім’ю та дітей. Виявлено, що більшість представників педагогічної думки давнини і середньовіччя дотримувалися обмежувальної позиції щодо освіти жінок, яка традиційно ґрунтувалася на принципах релігійності, замкнутості, роздільності навчання. В статье осуществлен ретроспективный анализ проблемы образования и воспитания полов в период с древности до эпохи Средневековья, который выявил существенные различия в теории и практике обучения и воспитания женщин и мужчин. На основе изучения педагогической мысли этих времен доказано, что в течение многих веков цели образования для женщин и мужчин были диаметрально противоположные – мальчиков готовили к активной жизни в обществе, к профессиональной деятельности, государственной и церковной службе, в то время как женское образование ориентировалось на изоляцию представительниц слабого пола от общественной жизни, нацеливаясь на подготовку послушных, богобоязненных жен своих мужей, которые должны заботиться только о своей семье и детях. Установлено, что большинство представителей педагогической мысли древности и средневековья придерживались ограничительной позиции относительно образования женщин, которое традиционно основывалось на принципах религиозности, замкнутости, раздельности обучения. The article presents a retrospective analysis of the problem of women and men education from antiquity to the middle Ages. The significant differences in the theory and practice oftraining and education of women and men have been revealed. The study of pedagogical thought of this period has proved that for many centuries the aims of education of women and men were diametrically opposed – boys were prepared for an active life in society, professional activity, public and Church service, while women’s education was focused on the isolation of women from public life, aiming at the training of obedient, God-fearing wives of their husbands who are obliged to take care only of their families and children. It was established that most of the representatives of educational thought of ancient period and the middle ages adhered to a restrictive impact on women’s education which was traditionally based on the principles of religiosity, insularity, separate training.