Abstract:
The article presents the results of the study of the intellectual abilities of high-end handball players of various
gaming roles. It was revealed that the playing players of the Dniproanka team (Kherson) had a high level of intellectual
potential (113,3 points), goalkeepers – a level lower (80,3 points). The level of intellectual potential of players in other
game roles did not differ significantly and was on average 107 points. By the same method, the goalkeepers of Lviv's
Galichanka (98,5 points) scored less points, linear players showed a score of 110,5 points. The intellectual potential of
the welterweight, angular and playing players was high and averaged 120,2 points. It is established that the angular
players of handball team «Dniproanka» had the highest IQ (according to Eysenck's method) among players of other
gaming roles, which was 108,4 points. In the team «Galichanka» the best ratio among the playing players (114 points),
in contrast to them at the goalkeepers, he was 103,5 points. Players of other game roles on average scored 107,5 points.
The higher level of intellectual abilities of playing players in both teams can be explained by the peculiarities of the
playing role, which are the «conductors» of the game. У статті наведено результати дослідження інтелектуальних здібностей гандболісток
високого класу різного ігрового амплуа. Виявлено, що розігруюч гравці команди «Дніпрянка» (Херсон) мали
найвищий рівень інтелектуального потенціалу (113,3 бала), у воротарів виявився рівень нижчий (80,3 бала).
Рівень інтелектуального потенціалу гравців інших ігрових амплуа суттєво не відрізнявся й перебував на середньому на
рівні (107 балів). За цією ж методикою найменше балів набрали воротарі львівської «Галичанки» (98,5 бала),
лінійні гравці показали результат у 110,5 бала. Інтелектуальний потенціал півсередніх, кутових і розігруючих
гравців перебував на найвищому рівні й у середньому складав 120,2 бала. Установлено, що кутові гравці
гандбольної команди «Дніпрянка» мали найвищий коефіцієнт інтелекту (за методикою Айзенка) серед гравців
інших ігрових амплуа (108,4 бали). У команді «Галичанка» найкращий коефіцієнт у розігруючих гравців (114 балів). На
відміну від них, у воротарів він складав 103,5 бала. Гравці інших ігрових амплуа в середньому набрали 107,5
бала. Більш високий рівень інтелектуальних здібностей розігруючих гравців в обох командах можна пояснити
особливостями ігрового амплуа, які є «диригентами» гри. В статье приведены результаты исследования интеллектуальных
способностей гандболисток высокого класса различного игрового амплуа. Выявлено, что разыгрывающие
игроки команды «Днепрянка» (Херсон) имели высокий уровень интеллектуального потенциала (113,3 балла), у
вратарей он оказался на уровень ниже и составлял 80,3 балла. Уровень интеллектуального потенциала игроков
других игровых амплуа существенно не отличался и находился в среднем на уровне (107 баллов). По этой же
методике меньше баллов набрали вратари львовской «Галичанки» (98,5 баллов), линейные игроки показали результат в
110,5 баллов. Интеллектуальный потенциал полусредних, угловых и разыгрывающих игроков находился на
высоком уровне и в среднем составлял 120,2 балла. Установлено, что угловые игроки гандбольной команды
«Днепрянка» имели самый высокий коэффициент интеллекта (по методике Айзенка) среди игроков других
игровых амплуа, который составлял 108,4 балла. В команде «Галичанка» лучший коэффициент в разыгрывающих
игроков (114 баллов), в отличие от них у вратарей он составлял 103,5 балла. Игроки других игровых амплуа в
среднем набрали 107.5 балла. Более высокий уровень интеллектуальных способностей разыгрывающих игроков
в обеих командах можно объяснить особенностями игрового амплуа, которые являются «дирижерами» игры.
Description:
Shalar, O. Intellectual abilities high-end handball players of different playing roles / Y. Strykalenko, I. Zhosan, O. Shalar // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Східноєвроп. Нац. ун-ту ім. Лесі Українки / уклад. : А. В. Цьось, С. Я. Індика. – Луцьк : Східноєвроп. Нац. ун-т ін. Лесі Українки, 2017. - № 4(40). – С. 128-133.