Pre-game expected mental states in men’s mini-football teams: a comparative analysis

Abstract

The aim of the paper is to present empirical research on pre-game expected mental states of mini-football players by means of valid psycho-diagnostic instruments before and after a competition; to compare the empirical results of the winners and losers (n=448). The research methods: content-analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis ANOVA with Varimax rotation. Factor analysis was used to determine pre-game expected mental states of the mini-football players who won (n=178) and mental states of those athletes who lost the game (n=176), the empirical data on the drawn games were not processed (n=94). The structure of pre-game expected mental states of the winners was created. The main state in this structure is F1 “Value-sense self regulation” (23.51%), related to F2 “Pragmatic self-regulation” (rs=.398; p≤.01) and F3 “Convergent self regulation” (rs=.352; p≤.01). The structure of pre-game expected mental states of the athletes who lost the game was also created. The main mental state in this structure is F1 “Pragmatic-moderate self-regulation” (15.05%), related to F2 “Distant self-regulation” (rs=.394; p≤.01) and F3 “Sense-internal self-regulation” (rs=.322; p≤.01).We determined that the most stable correlations in the factor structure of pre-gameexpected mental states of the mini-football players who lost the game are F2 “Distant self-regulation” (F1, F3, F4, F5, F6 and F8). We maintain that this mental state is the biggest danger for an athlete and a team game. The study substantiates the importance of training staff’s ability to identify pre-game mental states of athletes and make efficient corrections before and in the course of a game. It describes content features of a regulatory function of athletes’ mental states in competition activities. There search proves that training staff’s ability to take into consideration pre game expected mental states of mini-football players and construct probable scenarios of the course of events allows reacting in time and change the course of a competition positively. The obtained results can be useful for training staff, sports managers, and everyone who is engaged in training and managing mini-football and football clubs, and also for researchers in psychology of physical education and sport. Метою статті є емпіричне дослідження передігрових очікуваних психічних станів футзалістів за допомогою валідних психодіагностичних інструментів до і після поєдинку; порівняння емпіричних результатів переможців і тих, хто зазнав поразки (n=448). Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз ANOVA з обертанням Varimax. Факторним аналізом встановлено передігрові очікувані психічні стани футзалістів, що перемогли (n=178) і психічні стани тих спортсменів, що зазнали поразки (n=176), емпіричні дані нічийних зустрічей не оброблялися (n=94). Побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів переможців. Основним у цій структурі є F1 “Ціннісно-сенсова саморегуляція” (23.51%), який взаємопов’язаний з F2 “Прагматична саморегуляція” (rs=.398; p≤.01) і F3 “Конвергентна саморегуляція” (rs=.352; p≤.01). Також побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів спортсменів, що зазнали поразки. Основним у цій структурі є психічний стан F1 “Прагматично-поміркованої саморегуляції” (15.05%), який взаємопов’язаний з F2 “Дистантною саморегуляція” (rs=.394; p≤.01) і F3 “Сенсово-інтернальною саморегуляцією” (rs=.322; p≤.01). Встановлено, що найстійкішими зв’язками у факторній структурі передігрових очікуваних психічних станів футзалістів-переможених є F2 “Дистантна саморегуляція” (F1, F3, F4, F5, F6 і F8). Констатовано, що цей психічний стан складає найбільшу небезпеку для спортсмена і командної гри. Обґрунтовано важливість вміння ідентифікувати тренерським штабом передігрові психічні стани спортсменів та вносити дієві корективи перед грою і під час гри. Описано змістові особливості регуляторної функції психічних станів спортсменів в змагальній діяльності. Аргументовано, що врахування тренерським штабом передігрових очікуваних психічних станів футзалістів, вміння конструювати ймовірні сценарії перебігу подій, дозволяє своєчасно зреагувати і позитивно змінити хід поєдинку. Отримані результати можуть бути важливими тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до тренування і керівництва футзальними і футбольними клубами, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.