ҐЕНЕЗА ІСТОРИЧНО-СТАЛИХ ТА НОВІТНІХ НАПРЯМКІВ СУЧАСНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА

Abstract

Активний розвиток сучасного хореографічного мистецтва народжує більше можливостей для того, аби хореографія наповнювалася, видозмінювалася та збагачувалася цікавим змістом. Кожен її напрям, не зважаючи на незмінну систему провідних технічних канонів та засобів пластичного вираження, невпинно знаходиться на шляху творчого шукання досі не бачених прийомів. розвиток мистецтва ХХІ століття загалом та хореографічного, зокрема, відбувається в тісному взаємозв’язку між традиціями та інноваціями, що є детермінантою для появи нових форм та жанрів. У сучасному мистецькому просторі бачимо чимало хореографічних колективів та хореографів-постановників, які своєю інколи «експериментаторською» суб’єктивною позицією гідно представляють вітчизняне хореографічне мистецтво на європейській сцені. The active development of modern choreographic art creates more opportunities for choreography to be filled, modified and enriched with interesting content. Each of its directions, despite the unchanging system of leading technical canons and means of plastic expression, is constantly on the path of creative search for hitherto unseen techniques. The development of XXI century art in general and choreography in particular takes place in a close relationship between tradition and innovation, which is a determinant for the emergence of new forms and genres. In the modern art space we see a lot of choreographic groups and choreographers-producers, who with their sometimes "experimental" subjective position worthily represent the domestic choreographic art on the European stage.