ЖІНОЧИЙ ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В 1917–1921 РР. У МЕМУАРАХ СУЧАСНИЦЬ

Abstract

Мета статті полягає в аналізі мемуарної літератури жінок, які були сучасницями та активними діячками доби Української революції 1917–1921 рр., як джерела для вивчення стану тогочасного суспільства. Застосування принципів наукової об’єктивності, історизму, системності та загальнонаукових (аналізу й синтезу, контент-аналізу, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-просопографічного, джерельної евристики) методів дало змогу виявити, систематизувати, проаналізувати та узагальнити інформацію про мемуарні джерела авторства жінок – сучасниць Української революції. Джерелами стали мемуари провідних сучасниць Української революції, зокрема громадсько-політичних активісток, науковиць, діячок культури, серед яких – С. Русова, З. Мірна, Н. Суровцова, К. Антонович, Х. Пекарчук, Г. Совачева, Х. Кононенко, Т. Михайлівська-Цимбал, Н. Полонська-Василенко. Результатом опрацювання спогадів жінок стало виявлення їх інформативного потенціалу про революційні перетворення в 1917–1921 рр. Висновки. Жіночі мемуари різні за обсягом, часом і місцем написання, стилем та емоційністю, проте являють собою важливе історичне джерело для вивчення суспільства Української революції 1917–1921 рр. Спогади передають особистісне ставлення авторок до політичних перетворень, їх впливу на людей, дають змогу зрозуміти, якою була жіноча думка та оцінка всього, що відбувалося. Джерельна вибірка свідчить про те, що жінки активно залучалися до роботи в усіх сферах життя в період національно-визвольної боротьби українського суспільства в 1917–1921 рр.: працювали в уряді, утворювали жіночі громадські організації, писали книжки й підручники, служили в армії, працювали в університетах і школах, театрах, лікарнях. При цьому жіноча частина суспільства продовжувала влаштовувати особисте життя, займатися домогосподарством і виховувати дітей. Тому пережитий ними життєвий досвід, зафіксований у мемуарній літературі, дасть можливість розглянути українське суспільство революційної доби 1917–1921 рр. з нетрадиційної позиції. The purpose of the article is to analyze the memoir literature of women who were contemporaries and active figures of the era of the Ukrainian Revolution, as a source for studying the state of society at that time. The application of the principles of scientific objectivity, historicism, systematicity and general scientific (analysis and synthesis, content analysis, generalization) and special-historical (historical-typological, historical-prosopographical, source heuristics) methods made it possible to identify, systematize, analyze and summarize information about memoir sources authored by women, contemporaries of the Ukrainian revolution. The sources were the memoirs of the leading contemporaries of the Ukrainian revolution. Among them are social and political activists, scientists, cultural figures: S. Rusova, Z. Mirna, N. Surovtsova, K. Antonovych, H. Pekarchuk, G. Sovacheva, H. Kononenko, T. Mykhailivska-Tsymbal, N. Polonska- Vasylenko. The result of processing women’s memories was the identification of their informative potential about revolutionary transformations in 1917–1921. Conclusions. Women’s memoirs are different in scope, time and place of writing, style and emotionality, but they are an important historical source for studying the society of the Ukrainian Revolution of 1917–1921. The memoirs convey the personal attitude of the female authors to political transformations, their impact on people, make it possible to understand what was the woman’s opinion and assessment of everything that was happening. The source sample testifies that women were actively involved in work in all spheres of life during the national liberation struggle of Ukrainian society in 1917–1921. They worked in the government, formed women’s public organizations, wrote books and textbooks, served in the army, and worked in universities, schools, theaters, hospitals. At the same time, the female part of society continued to arrange a personal life, take care of the household and raise children. Therefore, their life experience, recorded in the memoir literature, will allow us to consider the Ukrainian society of the revolutionary era of 1917–1921 from an unconventional point of view.