ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЬЮТОРА В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Abstract

У статті представлено результати аналізу складових діяльності мережного тьютора. Розгляд типів взаємодії суб’єктів навчального процесу (взаємодія зі змістом та міжособистісна взаємодія) у дистанційному курсі показав, що всі вони мають враховуватися при проектуванні курсу і модеруватись тьютором у ході навчання. Встановлено, що ефективне навчання відбувається тоді, коли кожен студент має можливість використати у курсі свій стиль навчання, для чого має передбачатися повний цикл навчання, що об’єднує різні навчальні стилі. Виходячи з аналізу моделей діяльності мережного тьютора, виокремлено наступні структурні компоненти його професійної компетентності: інформатична, організаційна, психолого-педагогічна, технічна, фахова, особистісна, компетенція ведення онлайн комунікації. Таким чином, тьютор має знати не тільки предметний зміст, а й інформативні, методологічні, організаційні, психолого- педагогічні, технічні засади організації навчального процесу. Особливого значення набуває вміння планувати (проектувати) кінцевий результат своєї діяльності та готовність опановувати нові технології. Окрема увага приділена критеріям та методам оцінювання ефективності діяльності тьютора. Показано, що оцінка ефективності має спиратися на цілі і зміст роботи тьютора і може відбуватися за допомогою кількісного та якісного методів. Кількісний метод дозволяє зібрати дані, які можуть бути статистично оброблені. Якісний метод більш суб’єктивний, у той же час він є гнучким і динамічним. Актуалізується питання щодо необхідності розробки програм підготовки мережних тьюторів на державному рівні. The article demonstrates the results of the online tutor’s activity components. The review of the interaction between the learners (content interaction and interpersonal interaction) in the distance course has shown that all of these elements should be taken into account in the course designing and should be later moderated by the tutor in the process of learning. It has been determined that effective learning occurs only in case of the possibility to sattisfy each student’s learning style. The complete learning circle should include different learning styles to follow the abovementioned requirements. According to the analysis of the online tutoring models the following structural components of tutor’s professional competence were defined: informative, organizational, psychological and pedagogical, technical, professional, personal, competence of online communication. Thus, in addition to the subject matter the tutor has to know psychological and pedagogical, organizational, methodological and technical bases of learning organization. The ability to plan (project) the expected final result of tutor’s activity and the readiness to learn new technologies appear particularly important. Different criteria and methods of evaluation of the effectiveness of tutor’s activity have been studied. It is shown that the estimation of the activity effectiveness should be based on the goals and the content of tutor’s activity, and it can be performed by quantitative and qualitative methods. Quantitative method permits collecting the data which can be analyzed statistically. The qualitative method is more subjective, flexible and dynamic. The paper states the currency of the requirement of online tutors training programs on the state level.