ГЕНОМНА ІНФОРМАЦІЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДНК-АНАЛІЗУ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Abstract

Метою дослідження є аналіз юридичної проблематики збирання, обробки та використання геном- ної інформації людини, виявлення співвідношення цього терміну із суміжними категоріями, а також внесення пропозицій щодо часткового вирішення зазначених питань. Методологічну основу наукової статті складають формально-юридичний метод, метод правової компаративістики, екстраполяція, кібернетичний та синергетичний методи дослідження, аналіз і синтез. Результатом дослідження став аналіз понять, суміжних до геномної інформації людини, а саме: ген, генетичні дані, персональні дані, біологічні дані, біометричні дані. Зроблено висновок, що в міжнародних документах та вітчизняних нормативних актах біометричні та генетичні дані сепаруються. Тому, попри схожість аналізованих понять за характерними ознаками, для уникнення порушення юридичної техніки в національному законодавстві, визначення геномної інформації людини як різновиду біологічних даних є недоцільним. Розширене тлумачення геномної інформації людини формулюється як: (1) персональні дані людини, (2) основним носієм яких є ДНК, (3) що містить відомості про розвиток та функціонування організму індивіда та (4) використовується для ідентифікації особи. Однак категорія «геномна інформація людини» не вживається в міжнародних актах. В аналізованому Законі не надається пояснень, у чому полягає особливість цього поняття, а отже, встановити відмінність нового терміну від усталених в законодавстві, наприклад, генетичних даних, неможливо. Тому питання необхідності виокремлення нової дефініції на правовому рівні України є дискусійним. Аналіз міжнародних документів та вітчизняних нормативних актів доводить, що доцільним є використання єдиної юридичної термінології – поняття «генетичні дані», яке має тотожне значення, що й геномна інформація людини. З’ясовано, що геномна дактилоскопія – це техніка ідентифікації людини. Сфера її застосування досить широка: кримінологія, цивільне судочинство, встановлення генеалогічного дерева, з’ясування особливостей спадкової інформації, схильності до захворювань тощо. The aim of the study is to analyse the legal problems of collecting, processing and using human genomic information, identify the correlation of this term with related categories, and make proposals for partial solutions to these issues. The methodological basis of the scientific article consists of the formal legal method, the method of legal comparativistics, extrapolation, cybernetic and synergetic research methods, analysis and synthesis. The result of the study was the analysis of concepts related to human genomic information, namely: gene, genetic data, personal data, biological data, biometric data. It is concluded that biometric and genetic data are separated in international documents and domestic regulations. Therefore, despite the similarity of the analyzed concepts by their characteristic features, in order to avoid violation of legal technology in national legislation, the definition of human genomic information as a type of biological data is impractical. The extended interpretation of human genomic information is formulated as: (1) personal data, (2) the main carrier of which is DNA, (3) containing information about the development and functioning of the individual’s body, and (4) used to identify the individual. However, the category ‘human genomic information’is not used in international acts. The analyzed law does not provide an explanation of what is the peculiarity of this concept, and therefore, it is impossible to establish the difference between the new term and the genetic data established in the legislation, for example. Therefore, the issue of the need to allocate a new definition at the legal level of Ukraine is debatable. The analysis of international documents and domestic regulations proves that it is advisable to use a single legal terminology – the concept of ‘genetic data’, which has the same meaning as human genomic information. It was found out that genomic fingerprinting is a method of identifying a person. The scope of its application is quite wide: criminology, civil proceedings, establishment of a family tree, clarification of the features of hereditary information, predisposition to diseases, and so on.