ОЦІНКА СУДОВИХ РІШЕНЬ ВИЩОЮ РАДОЮ ПРАВОСУДДЯ

Abstract

Мета статті – обґрунтувати позицію, що Вища рада правосуддя для виконання своїх повноважень зобов’язана давати оцінку судовим рішенням. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально правові методи, зокрема діалектичний, системний аналіз, теоретичне узагальнення. Результати. Порушено одне з найбільш дискусійних питань дисциплінарної відповідальності суддів – оцінка судових рішень дисциплінарним органом. Констатовано, що чинні в Україні підстави дисциплінарної відповідальності суддів стосуються змісту судових рішень, тому автори статті закликають юридичну спільноту називати речі своїми іменами і визнати, що Вища рада правосуддя для виконання своїх повноважень зобов’язана давати оцінку судовим рішенням. Якщо наявні умисні порушення, міжнародні стандарти дисциплінарної відповідальності суддів не забороняють дисциплінарному органу притягувати суддів до відповідальності за винесення необґрунтованих і незаконних рішень. Аналіз законодавства країн Європейського Союзу та дисциплінарної практики штату Джорджія (США) свідчить, що країни-партнери, як і Україна, передбачають у своєму внутрішньому законодавстві підстави дисциплінарної відповідальності суддів, які зумовлюють необхідність оцінювати судове рішення. Висновки. Запропоновано у національному процесуальному законодавстві передбачити таку підставу перегляду справи за нововиявленими обставинами, як ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку під час розгляду судової справи. Сучасний стан речей у судовій системі і рівень довіри до неї свідчать, що порушення суддею норм матеріального і процесуального права повинні бути серед підстав дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарний орган зобов’язаний давати оцінку таким порушенням. Вища рада правосуддя має виступити ще одним із важелів стримування та противаги між суспільством, судовою владою та іншими гілками влади. Рекомендовано Вищій раді правосуддя не використовувати у своїх процесуальних документах суперечливі твердження, що Вища рада правосуддя «не оцінює судове рішення, а оцінює спосіб, у який діяв суддя», «не оцінює судове рішення, а оці- нює поведінку судді під час його винесення»», «не оцінює судове рішення, а оцінює, чи вчинив суддя всі необхідні дії для правильного застосування норми права», «не уповноважена здійснювати переоцінку судового рішення». The purpose of the article is to substantiate the position that the High Council of Justice, in order to fulfil its powers, is obliged to assess court decisions. Methods. The methodological basis of the study is formed by general scientific and special legal methods, in particular, dialectical, systemic analysis, and theoretical generalization. Results. The author touches upon one of the most controversial issues of disciplinary liability of judges – assessment of court decisions by a disciplinary body. It is stated that the current grounds for disciplinary liability of judges in Ukraine relate to the content of court decisions, and the authors of the article call on the legal community to call a spade a spade and recognize that the High Council of Justice is obliged to evaluate court decisions in order to fulfil its powers. If there are intentional violations, international standards of disciplinary liability of judges do not prohibit the disciplinary body from holding judges accountable for making unreasonable and illegal decisions. The analysis of the legislation of the European Union and the disciplinary practice of the state of Georgia (USA) shows that the partner countries, like Ukraine, provide in their domestic legislation the grounds for disciplinary liability of judges that necessitate the assessment of a court decision. Conclusions. It is proposed that the national procedural legislation should provide for such a ground for reviewing a case based on newly discovered circumstances as a decision of the High Council of Justice to bring a judge to disciplinary liability for committing a disciplinary offense during the consideration of a court case. The current state of affairs in the judicial system and the level of trust in it indicate that violations of substantive and procedural law by a judge should be among the grounds for disciplinary liability, and the disciplinary body should assess such violations. The High Council of Justice should act as another lever of checks and balances between society, the judiciary and other branches of government. The author recommends that the High Council of Justice should not use in its procedural documents the contradictory statements that the High Council of Justice “does not assess a court decision but assesses the manner in which the judge acted”, “does not assess a court decision but assesses the judge’s behaviour during its delivery”, “does not assess a court decision but assesses whether the judge took all the necessary actions for the correct application of the rule of law”, “is not authorized to re-evaluate a court decision”.