Представлені результати вивчення флористичного різноманіття флори курганів
лісостепової зони проведені на території Кіровоградської, Полтавської та Черкаської
областей. Всього досліджено 25 курганів понад 3 м висотою на площі 12092,4 км2.
Досліджена флора курганів Лісостепу виявилась багатшою на види порівняно з 3
смугами степовою зони і налічує 460 видів судинних рослин. Кількість видів на
одному кургані варіює від 85 до 159, а в середньому становить 107,5. Як і в
Понтичному різнотравно- та багаторізнотравнозлаковому степу у флорі курганів
лісостепу переважають гемікриптофіти (39,4%), тоді як в південніших степових
смугах на курганах домінують терофіти. Також більш чисельними виявились
фанерофіти (10,0%). Короткоживучі (одно-, дво- трирічні) види складають 33,1%
флори курганів лісостепової зони. Більшість з них належить до синантропних видів,
зокрема є бур’янами, що проникли з оточуючих полів. В цілому на курганах в
лісостепу виявлено 112 антропофітів. Археофіти та кенофіти складають 13,7% та
7,6% флори курганів, відповідно.
Загалом на курганах представлені види, що мають оптимум трапляння у складі 20
синтаксонів вищого рангу. Види асоційовані з степовими синтаксонами (Festuco-
Brometea, Festucetea vaginatae, Polygono-Artemisietea та Galietalia veri) складають
49,3% дослідженої флори. Як і у флорі курганів справжніх та пустельних степів в
лісостепу переважають види класів Festuco-Brometea та Stellarietea mediae, що вказує
на напівнатуральний характер флори курганів. Також у флорі курганів лісостепу
представлені види 5 класів дерев’янистої та чагарникової рослинності: Querco-
Fagetea, Urtico-Sambucetea, Robinietea та Salicetea purpureae.
Загалом на курганах у флорі лісостепової зони виявлено 47 раритетних видів.
Дослідження проведені в лісостеповій зоні підтверджують, що вони є рефугіумом
степової флори. Вони можуть відігравати значну роль у відновлені природного
рослинного покриву. Тому, кургани повинні охоронятися і як пам’ятники археології,
і як пам’ятки природи.
The results of study of floristic diversity of kurgans in the forest steppe zone in Poltava,
Cherkasy and Kirovograd Regions, are presented. Twenty-five kurgans of more than 3 m
high distributed over an area approx. 12092,4 km2, were surveyed. Being estimated at 460
species, the investigated kurgan flora contains more species than the flora of the barrows in
each of the 3 steppe zones. The number of species on a single kurgan varied from 85 to
159, with 107,5 in average. As in the Pontic herb(-rich) grass steppe zone,
hemicryptophytes dominated in the flora of the kurgans (39,4%) in the forest steppe zone,
whereas therophytes prevailed in the barrow flora in the steppe zones southwards.
Phanerophytes were more numerous as well (10,0%). Short-living plants (one, two or three
years old) constituted 33,1% of the kurgan flora in the forest steppe zone. Most of them are
synanthropic species, e.g. weeds from the surrounding fields. The total number of alien
species (anthropophytes) reached 112. Archaeophytes and kenophytes comprised 13,7%
and 7,6% of the kurgan flora.
A total of 20 syntaxa of a higher rank were represented in all the kurgans studied. Species
associated with steppe syntaxa such as: Festuco-Brometea, Festucetea vaginatae, Polygono-Artemisietea and Galietalia veri comprised as much as 49,3% of the kurgan
flora. As in the desert and grass steppes, species belonging to classes Festuco-Brometea
and Stellarietea mediae were predominant in the forest steppe as well, which also
confirmed the semi-natural character of the kurgan flora. A total of 5 classes of tree and
shrub communities were represented on the kurgans in the forest steppe zone: Querco-
Fagetea, Urtico-Sambucetea, Robinietea and Salicetea purpureae.
The number of species of particularly high floristic value was estimated at 47. The
investigations carried out in the forest steppe zone confirm that kurgans constitute refugia
for the steppe flora. They could play an important role in the local restoration of the natural
plant cover. Therefore, they should be put under protection both as archeological and nature
monuments.
Представлены результаты изучения флористического разнообразия флоры курганов
лесостеповой зоны проведенные на територии Кировоградской, Полтавской и
Черкасской областей. Всего исследовано 25 курганов более 3 м высотой на площади
12092,4 км2. Исследованная флора курганов Лесостепи оказалась богаче видами, по
сравнению с 3 полосами степной зоны и насчитывает 460 видов сосудистых
растений. Количество видов на одном кургане варирует от 85 до 159, а в среднем
систавляет 107,5. Как и в Понтичной разнотравно- и богаторазнотравнозлаковой
степи во флоре курганов лесостепи преобладают гемикриптофиты (39,4%), тогда как
в болем южных степных полосах на курганах доминируют терофиты. Также более
многочисленными оказались фанерофиты (10,0%). Краткоживущие (одно-, дву-
трехлетние) виды составляют 33,1% флоры курганов лесостеповой зоны.
Большинство из них принадлежит к синантропным видам, в частности сорнякам,
которые проникли с окружающих полей. В целом на курганах в лесостепи выявлено
112 антропофитов. Археофіти и кенофіти составляют 13,7% и 7,6% флоры курганов,
соответственно.
В целом на курганах представлены виды, имеющие оптимум встречаемости в составе
20 синтаксонов высокого ранга. Виды ассоциированные со степными синтаксонами
(Festuco-Brometea, Festucetea vaginatae, Polygono-Artemisietea та Galietalia veri)
составлябт 49,3% осследованний флоры. Как и во флоре курганов настояних и
пустынных степей в лесостепи преобладают виды класов Festuco-Brometea и
Stellarietea mediae, что вказывает на полуестественный характер флоры курганов.
Также во флоре курганов лесостепи представлены виды 5 класов древесной и
кустарниковой растительности: Querco-Fagetea, Urtico-Sambucetea, Robinietea и
Salicetea purpureae.
В целом на курганах во флоре лесостепной зоны выявлено 47 раритетных видов.
Исследования проведенные в лесостепной зоне подтверждают, что они являются
рефугиумом степной флоры. Они могут играть значительную роль при
востановлении природного растительного покрова. Поэтому, курганы должны
охранятся и как памятники археологии, и как памятки природы.
