РОЗРОБЛЕННЯ ПІДХОДІВ ЩОДО ТРАНСФОРМАЦІЇ «КЛІПОВОГО» МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ СПОСОБАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ

Abstract

У статті висвітлено питання та шляхи розв’язання психолого-педагогічної проблеми «кліпового» мислення, яке домінує у значної кількості сучасних студентів, зокрема, у студентів-біологів. Спостерігається тенденція посилення цього явища в учнівському середовищі. У результаті, в студентів (учнів) змінюється стиль, способи отримання інформації, її обробки та накопичення. Саме такі умови задають необхідність інноваційних змін фахової підготовки молоді загалом. Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу виокремити провідні риси «кліпового» мислення на основі рівня розробленості проблеми у різних дослідженнях. У результаті такого аналізу шляхом ранжування виокремлено сім основних рис «кліповості»: висока швидкість сприйняття та поверхнева обробка інформації (кількісне оперування), переваги візуальної (образної) інформації, алогічність, дефіцит уваги та концентрації, знижена потреба та здатність до творчості, втрата бажання пізнання нового, фрагментарність та мозаїчність картин світу. Автори основним шляхом трансформації «кліпового» мислення вважають продуктивну діяльність студентів. Одним із видів такої діяльності виокремлено навчально-дослідницьку. Серед способів її організації провідні автори вбачають активізацію процесу навчання із залученням проблемно-пошукових та дослідницьких підходів. До ефективних прийомів організації навчально-дослідницької діяльності студентів, як показала апробація в курсі «Цитологія», віднесено: формування алгоритму відповіді на порівняння та інші логічні операції; заповнення опорних таблиць зі змістовими прогалинами; різноманітні прийоми з підвищення мотивації до пізнання; знаходження в навчальних текстах змістових одиниць для складання їх планів; застосування креалізованих текстів; складання кластерів, виокремлення головного в тексті в межах навчального матеріалу. The article covers the issues and ways of its solution concerning the psychological and pedagogical problem of “clip” thinking, which is dominated by a large number of modern students, in particular, biologists. There is a tendency to increase this phenomenon in the student environment. As a result, students (pupils) change the style, ways of receiving information, its processing and accumulation. It is conditions, that determine the need for innovative changes in the professional training of young people in general. Analysis of psychological and pedagogical literature allowed highlight the main features of “clip” thinking based on the level of development of the problem in various studies. As a result of this analysis, seven key features of “clip art” are distinguished by ranking: high speed of perception and surface processing of information (quantitative operation), advantages of visual (figurative) information, logic, lack of attention and concentration, reduced need and ability to creativity, loss of desire for knowledge new, fragmentary and mosaic of world paintings. The authors consider the productive activity of the students as the main way of transforming “clip” thinking. One of the types of such activity is the educational-research. Among the ways of its organization, the leading authors see the activation of the learning process with the involvement of problem-searching and research approaches. The effective methods of organizing the teaching and research activities of students as demonstrated by the approbation in the course “Cytology”, include: the formation of an algorithm for the answer to comparisons and other logical operations; filling in the reference tables with the content gaps; various techniques for increasing motivation to cognition; finding in the textbooks of content units for drawing up their plans; application of cited texts; assembling clusters, separating the main in the text within the educational material.