Research of psychological and pedagogical typologization of mental developmental delay of schoolchildren

Abstract

The study presents an analysis of developmental delay of schoolchildren. It is outlined that the studied state covers the whole mental sphere of the child and is reflected in the peculiarities of the development of cognitive processes, speech defects, immaturity of complex behaviors, shortcomings of purposeful activity against the background of excessive exhaustion, disability, encephalopathy disorders. The purpose of the study is to substantiate a psychological and pedagogical typology of developmental delay of students theoretically; to reveal key ways of organizing and optimizing the education of children with different types of developmental delay; to form recommendations on the most optimal trajectory of choosing an educational institution for them. Research methods – analysis and generalization of the fundamentally important aspects of education reform for people with special needs. To determine the developmental delay of schoolchildren we used k-means cluster analysis, to determine the relationship between motivational, operational and reflexive-evaluative components of educational activities we used Pearson correlation analysis at p≤.01; р≤.05. Emphasis is placed on the progress of inclusion in general, the activities of inclusive resource centers (IRC), and preschool education of children with special needs and the realization of the opportunities of such children in the educational environment. Results. It is established that the hierarchy of mental disorders in developmental delay is different from intellectual disability. It has been shown that developmental delay is characterized rather not by deficiencies in one’s thinking, in particular in the ability to abstract and generalize, but in the deficiency of “preconditions” of thinking, in cognitive processes: memory, attention, spatial gnosis, other higher cortical functions, and pace of mental processes. Conclusions. It is proved that it is important to ensure the effective integration of children with special educational needs into the educational institution with correctly defined educational trajectory in view of their mental capabilities and educational and cognitive abilities. У дослідженні представлено аналізування затримки психічного розвитку школярів. Окреслено, що досліджуваний стан охоплює усю психічну сферу дитини й відображається в особливостях розвитку пізнавальних процесів, недоліках мовлення, незрілості складних форм поведінки, недоліках цілеспрямованої діяльності на тлі надмірної виснажуваності, порушеннях працездатності, енцефалопатичних розладах. Мета – теоретично обґрунтувати і реалізувати психолого-педагогічну типологізацію затримки психічного розвитку школярів; розкрити ключові шляхи організації та оптимізації навчання дітей з різними типами затримки психічного розвитку; сформувати рекомендації щодо найоптимальнішої траєкторії вибору для них навчального закладу. Методи дослідження – аналізування та узагальнення принципово важливих аспектів реформування освіти осіб з особливими потребами. Для дефініції затримки психічного розвитку школярів використано кластерний аналіз методом k-середніх, для визначення взаємозв’язку між мотиваційним, операційним та рефлексивно-оцінним компонентами навчальної діяльності застосовано метод кореляційного аналізу r-Пірсона при р≤0.01; р≤0.05. Акцентовано увагу на поступі інклюзії в цілому, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), дошкільної і переддошкільної ланок освіти дітей з особливими потребами і, реалізації можливостей таких дітей в освітньому середовищі. Результати. Встановлено, що ієрархія порушень психічних функцій при затримці психічного розвитку інша, ніж при розумовій відсталості. Показано, що при затримці психічного розвитку недосконалим є не власне мислення, зокрема здатність до абстрагування та узагальнення, а дефіцитарність “передумов” мислення, тобто когнітивних процесів: пам’яті, уваги, просторового гнозису, інших вищих коркових функцій, темпу психічних процесів. Висновки. Обґрунтовано і доведено, що важливе значення для забезпечення ефективної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у навчальний заклад має правильно визначена освітня траєкторія дитини з огляду на її психічні можливості та навчально-пізнавальні здібності.