Abstract:
У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка
включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто
створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами,
що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються
її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого
до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації
як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані
літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем
мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою,
що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів
10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області.
Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student
Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним,
спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів
показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний
мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів
продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання.
Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити
недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність
сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів.
Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної
спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості,
формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний
мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина
не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних
учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що
говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з
однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо. The article considers the problem of forming motivation in schoolchildren,
which includes the formation of a system of values, active student behavior,
ie the creation of a relationship between motives that are perceived and those
that actually work. Since most studies of motivation relate to its level and
severity, motivation is assessed from high to low levels, our study focuses
on the study of motivation as a complex system of elements (motives). The
analyzed literature sources show that students may differ not only in the level
of motivation, but also in the type of motivation, ie the motive or the driving
force that motivates the activity. 120 students of 10–11 grades of general
secondary education institutions of Kherson and the region took part in our
research. Students were offered a questionnaire (questions borrowed from the
Shadow a Student Challenge), which contained questions related to cognitive,
social, motivational and professional motives. The survey of students showed
that only 30% of the surveyed students had a formed cognitive motive,
20% had a formed social motive, 19.2% of the surveyed students showed a
formed motivating motive to learn. The analyzed results of the questionnaire
allow to establish the insufficiency of the formation of motivation of learning
in students due to the insufficiency of the formation of cognitive motive in
the majority of surveyed students. Formed motivation is the predominance
of cognitive orientation to learning, which is inherent in children's curiosity,
the formation of cognitive interests. In cases where the cognitive motive is
not formed, the child develops secondary motives for learning. She begins to see school as a place for entertainment, and the child is unable to take on the
responsibilities of a student. It is proved that among the surveyed students
20% in the first place have a social motive, as evidenced by the answers
of students, in which they indicate that the school is a place to communicate
with peers, attend school for communication and more.
Description:
Шкуропат, А. В. Структура навчальної мотивації учнів старших класів / А. В. Шкуропат, І. В. Головченко, С. Д. Рудишин // Педагогічні науки : теорія та практика. - Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2021. - № 3 (39). - С. 19-26.