SEX DIFFERENTIATION IN THE ORGANIZATION OF EMERGENCY SENSORIMOTOR ACTION

Abstract

The purpose of the study is to determine characteristics of the gender factor’s influence on the structure and speed of implementation of emergency sensorimotor action. The empirical research method is a computer-assisted laboratory experiment with an intrasubject implementation plan. The participants were students divided into two groups: 78 men and 74 women. In the series of attempts, the participants completed tasks of simple sensorimotor response, sensorimotor response, and two-choice response. In the two-choice response task, the subject is first given a reference point for the option of future stimulation, to which one should adjust urgently. After, the subject should act when the stimulus appears. The U Mann-Whitney test and Spearman’s Rank correlation coefficient were applied to process experimental data. Results. It is established that men surpassed women in the speed of simple sensorimotor response (U= 2147.00; p=.006) and sensorimotor choice response (U=1733.00; p<.001), and the reaction speed in a twochoice task with one possible stimulus (U=2078.00; p=.003) and three possible stimuli (U=2006.00; p=.001). Сompared to women, men spend less time on organizing emergency sensorimotor action under a rapid change in the current situation (U=2090.00; p=.003). It is found that in the male group, in contrast to the female one, the orientation time in a twochoice task correlates with the time of motor response in the variant with one possible stimulus (r=-.257; p=.023) and anticipation probability (r=.365; p=.001). Conclusions. The general structure of the organization of emergency sensorimotor action does not differ significantly in men and women. The time of simple sensorimotor response and choice reaction in individual tasks and, if required, their emergency selective implementation in a two-choice task is less in the male group than in the female one. Men have a faster organization of emergency sensorimotor action in response to rapid changes in the current situation than women. Compared to men, relative operational complexity for women regarding the differentiation of time references in the anticipation process since stimulus appearance is associated with a destabilization of the speed of sensorimotor action. Метою дослідження є визначення особливостей впливу фактору статі на структуру та швидкість реалізації екстреної сенсомоторної дії. Метод емпіричного дослідження – комп’ютерний лабораторний експеримент з внутрішньосуб’єктним планом реалізації̈. Досліджуваними були студенти, поділені на дві групи: 78 чоловіків та 74 жінки. У серіях спроб досліджувані вирішували завдання простого сенсомоторного реагування, сенсомоторної реакції̈ вибору, реакції подвійного вибору. У задачі подвійного вибору досліджуваному спочатку надавався орієнтир щодо варіанту майбутньої стимуляції, на який необхідно було екстрено налаштуватись, а після появи стимулу – відповідно діяти. Для обробки експериментальних даних застосовано критерій U Манна-Уітні та рангову кореляцію за Спірменом. Результати. Встановлено переважання чоловіків над жінкам в швидкості простого сенсомоторного реагування (U=2147.00; p=.006) та сенсомоторної реакції вибору (U=1733.00; p<.001), а також у швидкості реагування у варіанті з одним можливим стимулом (U=2078.00; p=.003) і варіанті з трьома можливими стимулами (U=2006.00; p=.001) в задачі подвійного вибору. З’ясовано, що чоловіки, порівняно з жінками, менше витрачають часу на організацію екстреної сенсомоторної дії при швидкій зміні поточної ситуації (U=2090.00; p=.003). Встановлено, що в чоловічій групі, на відміну від жіночої, час орієнтування в задачі подвійного вибору корелює з часом рухової відповіді у варіанті з одним можливим стимулом (r=-.257; p=.023) та з імовірністю антиципації (r=.365; p=.001). Висновки. Загальна структура організації екстреної сенсомоторної дії у чоловіків та жінок суттєво не ідрізняється. Час простого сенсомоторного реагування та реакції вибору в окремих завданнях і при необхідності їх екстреної вибіркової реалізації в задачі подвійного вибору в чоловічій групі менше, порівняно з жіночою. У чоловіків більш швидка, порівняно з жінками, організація екстреної сенсомоторної дії у відповідь на швидкі зміни поточної ситуації. Відносна, порівняно з чоловіками, операційна складність для жінок щодо диференціації часових орієнтирів у процесі антиципації моменту появи стимулу пов’язується з порушенням стабільності в швидкості виконання сенсомоторної дії.