Abstract:
Despite the significant increase in academic load
and the general complication of daily life, a modern
student should be able to overcome stressful situations
and complete tasks on time. The study’s purpose
was to empirically determine the basis and features
for the distinctive correlations between the students’
perceptions of time passing and the selection
of coping behavior options. Methods. The study
included 139 university students as participants. The
empirical study applied the following standardized
test methods: “Coping behavior in stressful situations”,
the scale “Competence in time” from the Personality
Self-Actualization Test, the “Scale of experiencing time”,
and the Freiburg Personality Inventory (form B). For
statistical data processing, cluster analysis, Spearman’s
correlation analysis, and the Mann-Whitney U-test
were used. Results. Competence in time in the group
was related to group perceptions of time flow as
quick (rs=-.188; p=.027), limited (rs=-.265; p=.002),
and – at the trend level – as filled (rs=.143; p=.093)
and diverse (rs=.157; p=.064). Using cluster analysis, subgroups 1 (n=64) and 2 (n=75) in the group were
distinguished. The advantages of Subgroup 1 over
Subgroup 2 in terms of time competence (U=172.00;
p<.001) and balance (U=708.00; p<.001) were
established. Subgroup 1 subjects were more focused
on avoidance (U=1811.00; p=.013) and distraction
(U=1861.00; p=.022) coping, while Subgroup 2 subjects
were more focused on the emotional response to stress
(U=1120.00; p<.001). It was discovered that subjects
in Subgroup 2 had relatively stronger perceptions of
time limited (U=1762.00; p=.006) and fragmented
(U=1983.50; p=.073). In a group, task-oriented coping
was associated with perceptions of time passing
as quick (rs=.183; p=.031), filled (rs=.361; p<.001),
pleasant (rs=.182; p=.032), diverse (rs=.175; p=.040),
and organized (rs=.296; p<.001); emotion-oriented
coping was associated with perceptions of time passing
as quick (rs=.208; p=.014), jumpy (rs=.256; p=.002),
fragmented (rs=.222; p=.009), and limited (rs=.182;
p=.032). Conclusions. The subjects’ comprehensive
positive perception of the present moment (as
filled, limitless, and slow-flowing) was associated
with preferring consciously managed, acceptable
in a stressful situation coping behavior options.
Students’ emotionally oriented coping behavior
was directly related to problematic personality traits
and perceptions of fragmentation and disintegration
of the passage of time. The insufficient integrity
of the personal experience that was being formed,
related to the perceptions of the passage of time as
filled, pleasant, diverse, organized, but also fleeting,
limited students’ use of coping focused on solving tasks
in stressful situations.
Сучасний студент усупереч суттєвому підвищенню
навчального навантаження та загальному ускладненню життєдіяльності повинен бути здатним до
долання стресових ситуацій і своєчасного виконання завдань. Метою дослідження є емпіричне
визначення підґрунтя та особливостей для характерних зв’язків виборів варіантів копінг-поведінки
з переживаннями плину часу у студентів. Методи.
Досліджуваними були 139 студентів університету.
В емпіричному дослідженні використовувалися
такі стандартизовані тестові методики: “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях”; шкала “Компетент-
ність у часі” з тесту самоактуалізації особистості;
“Шкала переживання часу”; Фрайбургський особистісний опитувальник (форма В). Для статистичної обробки даних застосовано кластерний
аналіз, кореляційний аналіз за Спірменом, U-критерій Манна-Уїтні. Результати. Компетентність
у часі в групі пов’язана з переживаннями плину
часу як швидкого (rs=-.188; p=.027), обмеженого
(rs=-.265; p=.002), і на рівні тенденції – як цільного
(rs=.143; p=.093) і різноманітного (rs=.157; p=.064).
З використанням кластерного аналізу в групі було виділено підгрупу 1 (n=64) і підгрупу 2 (n=75).
Встановлено переваги підгрупи 1 над підгрупою
2 за показниками компетентності у часі (U=172.00;
p<.001) та врівноваженості (U=708.00; p<.001).
У підгрупі 1 досліджувані порівняно більше орієнтовані на копінги уникнення (U=1811.00; p=.013)
та відволікання (U=1861.00; p=.022), а в підгрупі 2 –
на емоційне реагування в стресі (U=1120.00;
p<.001). Було встановлено, що в досліджуваних підгрупи 2 порівняно сильніші переживання часу як
обмеженого (U=1762.00; p=.006) і як роздробленого
(U=1983.50; p=.073). У групі копінг, орієнтований
на вирішення завдання, корелює з переживаннями
плину часу як швидкого (rs=.183; p=.031), наповненого (rs=.361; p<.001), приємного (rs=.182; p=.032),
різноманітного (rs=.175; p=.040), організованого
(rs=.296; p<.001); копінг, орієнтований на емоції,
корелює з переживаннями плину часу як швидкого (rs=.208; p=.014), стрибкоподібного (rs=.256;
p=.002), роздробленого (rs=.222; p=.009), обмеженого (rs=.182; p=.032). Висновки. Повноцінне
позитивне переживання досліджуваними моменту
теперішнього (як цільного, безмежного, повільно
плинного) пов’язане з наданням переваги свідомо
керованим, прийнятним у стресовій ситуації варіантам копінг-поведінки. Емоційно зорієнтована
копінг-поведінка студентів прямо корелює з проблемними особливостями особистості та з пережи-
ваннями фрагментації, розпаду плину часу. Застосування студентами копінгу, орієнтованого на
вирішення завдань у стресових ситуаціях, обмежується недостатньою цілісністю особистого досвіду,
що формується, пов’язане з переживаннями плину
часу як наповненого, приємного, різноманітного,
організованого, але й швидкоплинного.