Abstract:
У статті висвітлено маловідомі сюжети інтелектуальної біографії
визначного українського вченого-гуманітарія В. Петрова. Так, автор
доводить, що його формування як особистості та інтелектуала відбувалося
в дитинстві під впливом родини спадкових священиків. Батькові, який
цілеспрямовано виховував сильну, розумну особистість, вдалося прищепити
синові любов до інтелектуальної творчості та працездатність, вміння
твердо відстоювати свої погляди та переконання. Він послідовно навчав сина
богослов’ю, що заклало на все життя міцний фундамент знань та
зацікавлень В. Петрова в цій галузі. Подальше становлення інтелектуала-
гуманітарія відбувалося в стінах Київського університету під впливом
визначних учених, що на той час викладали в закладі. Мистецькі уподобання
В. Петрова викристалізовуються в дружньому колі неокласиків. В статье освещены малоизвестные сюжеты интеллектуальной
биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария В. Петрова. Так,
автор показывает, что его формирование как личности и интеллектуала
происходило в детстве под влиянием семьи потомственных священников.
Отцу, который целенаправленно воспитывал сильную, умную личность,
удалось привить сыну любовь к интеллектуальному творчеству
и работоспособность, умение твердо отстаивать свои взгляды и убеждения.
Он последовательно учил его богословию, что заложило на всю жизнь
прочный фундамент знаний и интересов В. Петрова в этой области.
Дальнейшее становление интеллектуала-гуманитария происходило в стенах
Киевского университета под влиянием выдающихся ученых, которые в то
время там преподавали. Художественные предпочтения В. Петрова
выкристаллизовываются в кругу друзей неоклассиков. The article highlights the little-known storylines of the intellectual biography of
a prominent Ukrainian scientist and humanist V. Petrov. So, the author proves that
his formation as personality and intellectual was in the childhood under the
influence of his family of hereditary priests. His father who deliberately brought up
a strong, intelligent person, managed to instill in him a love for creativity and
intellectual capacity, ability to defend his views firmly. He consistently taught the
son to divinity that had laid a strong foundation for knowledge and Petrov's
interests in this area for the rest of his life. Perhaps that is why he, from the early
years of his life, from time to time boldly applied to the historical and religious,
philosophical, religious and theological issues. Further formation of humanitarian
and intellectual occurred within the walls of the Kyiv University under the influence
of prominent scientists who at that time were working at the school:
V. Perets, A. Loboda, N. Hrunsky, S. Maslov and others. Exactly at this time he was interested in history of literature, ethnography, folklore studies, and his early
scientific research. The cultural preferences of Petrov are crystallizing in a circle
of friends-Neo-classicists.
