ДУМСЬКИЙ ПРОЦЕС І УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905–1907 рр.

Abstract

На основі ключових праць та основних джерельних публікацій проаналізовано позицію радянських істориків стосовно трак- тування проблем історії російської революції 1905–1907 рр. та Державної думи, яка показово проявлялася в ході відзначення ювілеїв революції. Розглянуто витоки підкресленої уваги до діяльності партії більшовиків. Показано механізм формування єдиного підходу до бачення подій у столичних і пролетарських центрах колишньої Російської імперії істориками національних республік СРСР. У його основі лежало домінування марксист- сько-ленінської ідеології, підкріплене прямим втручанням Кому- ністичної партії в наукові процеси. Особливо жорстко контро- лювалася українська історична наука. Монополізація права на володіння науковою істиною об’єктивно завдала шкоди радян- ській історичній науці в цілому та українській зокрема. На основе ключевых работ и основных публикаций источников проанализировано позицию советских историков относительно трактовки проблем истории российской революции 1905– 1907 гг. и Государственной думы, показательно проявлявшуюся в ходе празднования юбилеев революции. Рассмотрены истоки подчеркнутого внимания к деятельности партии большевиков. Показан механизм формирования единого подхода к видению со- бытий в столичных и пролетарских центрах бывшей Российс- кой империи историками национальных республик СССР. В его основе лежало доминирование марксистско-ленинской идеоло- гии, подкрепленное прямым вмешательством Коммунистичес- кой партии в научные процессы. Особенно жестко контролиро- валась украинская историческая наука. Монополизация права на владение научной истиной объективно принесла вред советской исторической науке в целом и украинской в частности. On the basis of key works and major original publications it is analyzed the position of Soviet historians regarding main problems in the history of the Russian Revolution of 1905–1907, one of which was the history of the first national representative body of parliamentary type – the State Duma of the Russian Empire. Attitude to the revolutionary events of the early twentieth century was significantly manifested each decade during the commemoration of anniversaries of the revolution, particularly the 50th anniversary. The Duma problems were not highlighted or were completely subordinated to the revolutionary problems. We consider the reason for particular attention to the activities of the Bolshevik Party, although it was neither the only nor the most powerful political party in the early century. The mechanism of formation of a unified approach to the vision of the events in the capital and proletarian centers of the former Russian Empire by historians of national republics of the USSR is shown. It was based on the dominance of the Marxist-Leninist ideology in history, which was reinforced by the direct intervention of the Communist Party in the research process. Soviet historical science established no alternative view on the revolution of 1905–1907 as the main event of the century in the All-Russian and even global scale, and the Duma – as the bourgeois means of deception of revolutionary masses. Manipulation in original sources publications, and one-sided, tendentious selection of documents formed the conviction of the only true policy of the Bolsheviks and their leadership during the revolution. In case of any "deviation" from the Party line strict administrative pressure was applied. Especially hard party control was carried out in relation to Ukrainian history and eventually it was completely subordinated to the Moscow center. The monopolization of ownership of scientific historical truth objectively brought harm to Soviet historical science in general, and Ukrainian in particular.