Abstract:
Розглянуто підходи до оцінки якості фітоценонів та фітоценотичної класифікації за кількісними показниками. Математичний критерій якості класифікації базується на оцінці співвідношення щільності і відмежованості фітоценонів з використанням матриці відстаней між описами за видовим складом. Флористичний критерій
ґрунтується на класифікації видів за діагностичним значенням, кількості диференціюючих видів і індексах вірності видів. Розглянуто підходи, що використовуються у європейській фітоценології – індекси визначеності, унікальності синтаксонів, підхід Optimclass. Подібність фітоценотичних класифікацій набору даних оцінюється за таблицями спряженості і коефіцієнтами номінальної кореляції. Стійкість фітоценонів і робастність кластер-структури визначається з використанням методів бутстреппінгу. Рассмотрены подходы к оценке качества фитоценонов и фитоценотической классификации по количественным показателям. Математический критерий качества
классификации базируется на оценке соотношения плотности и обособленности фитоценонов с использованием матрицы расстояний между описаниями по видовому составу. Флористический критерий основывается на классификации видов по диагностическому значению, количеству дифференцирующих видов и индексах верности видов. Рассмотрены подходы, используемые в европейской фитоценологии – индексы определенности, уникальности синтаксонов, подход Optimclass. Сходство фитоценотических классификаций набора данных оценивается по таблицам сопряженности и коэффициентами номинальной корреляции. Устойчивость фитоценонов и робастность кластер-структуры определяется с использованием
методов бутстрэппинга. This article reviews quantitative approaches to assessing the quality of phytocoenons and phytocoenotic classification. Mathematical criterion is based on calculating phytocoenon’s compactness / distinctness ratio computed from a distance matrix between releves by species composition. Floristic criterion assumes evaluating diagnostic power of species and takes into account total amount of differential species which are classified statistically with fidelity indexes. We also considered related methods which European phytocoenologists applied for the same purpose – among them indexes of sharpness and uniqueness of
syntaxon and the Optimclass approach. We measured resemblance of phytocoenotic classifications of the dataset using contingency tables and nominal correlation coefficients. We determined stability of phytocoenons and the robustness of the cluster topology using
bootstrapping methods.
