УДК 81’276.3 Світлана Мартос (Херсон) ШКІЛЬНИЙ І СТУДЕНТСЬКИЙ ЖАРГОН ЯК СКЛАДНИК МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ У статті порушено питання про шкільний і студентський жаргон у структурі молодіжного сленгу. Автор аналізує лексико-семантичні поля цих субмов, звертає увагу на взаємодію шкільного, студентського і молодіжного жаргонів. Ключові слова: молодіжний сленг, спеціальні молодіжні жаргони, шкільний жаргон, студентський жаргон, лексико-семантичне поле. In the article the question is raised about school and student jargon in the structure of youth slang. The author analyzes lexical-semantic fields of these sublanguages and pay attention to interaction of school, student and youth jargons. Key words: youth slang, special youth jargons, school jargon, student jargon, lexical- semantic field. Еволюція сучасного лінгвістичного знання пов’язана з переходом від лінгвістичної монархії до демократії, від мови витонченої словесності до повсякденного мовлення, від відшліфованих форм до мовленнєвої стихії – до мови, зануреної у життя. Сучасний лінгвіст не може не розуміти важливості вивчення мови в режимі реального часу й безперестанного спостереження, причому вивчати без презумпції засудження й категоричного відторгнення. Соціально-мовні процеси к. ХХ – п. ХХІ століття значно стимулювали розвиток студій в Україні, які висвітлюють функціонування ненормативної лексики. Проте, процесам взаємодії урбаністичних форм комунікації, серед яких чільне місце займає молодіжна субмова, не приділяється достатня увага лінгвістів. О.Горбач у монографії “Арго на Україні” наводить зразки школярського жаргону 30-х років ХХ ст. Харкова, Полтави, Чернігова, Донецька, Перемишля, Львова, Тернополя, Станіслава, Дрогобича, Кременця, Ужгорода, Чернівців. Дослідник виділяє і студентське арго: “Свої окремі арготизми створило в нас і студентське середовище: від школярських вони різняться всього лиш там, де мова про окремі поняття, невідомі в середньошкільному довкіллі. Осередками, де такі власні вирази виникали, було головно – студентські гуртожитки і корпорації” [1, с. 157]. Автор, перераховуючи міста України, де були відкриті вищі навчальні заклади (зокрема Херсон, Миколаїв), припускає, що в усіх таких осередках, напевно, виникали власні студентські арготизми, але про це можна лише здогадуватися, бо систематично їх ніхто не описував; вони інколи засвідчені припадком у різних спогадах [1, с. 158]. Серед південних українських міст у плані фіксації субстандартної лексики того часу певною мірою “пощастило” лише Одесі. Аналізуючи одеський школярський жаргон, О.Горбач посилається на працю В.Стратена “Арго й арготизми”. Побут одеських безпритульних і лексичний склад вуличницького арго Одеси відтворені в оповіданні “Вуркагани” І.Микитенка. Дослідження регіональних різновидів жаргонних підсистем, серед яких чільне місце посідають шкільний і студентський жаргони (далі – ШК і СТУД), зумовлює актуальність дослідження. Завдання нашої статті – виявлення процесів взаємодії молодіжного сленгу (далі – МС) зі школярсько-студентською субмовою. Матеріалом дослідження є молодіжне неформальне мовлення м.Херсона, переважна більшість наведених у статті прикладів не зафіксована жаргонними словниками української і російської мов [2; 5] (далі БСРЖ, КСЖЛ). ШК і СТУД – важливі лексичні підсистеми молодіжної субмови. Вони органічні у структурі МС, оскільки носіями ШК і СТУД є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але водночас тут виділена власна предметна галузь, як у професійних жаргонів, своєрідне “виробниче ядро” – навчання. Шкільну і студентську субмови можна кваліфікувати як корпоративні молодіжні жаргони, оскільки, незважаючи на відсутність будь-якої криптологічності цих жаргонів і очевидну зрозумілість більшості їх одиниць представникам інших соціальних і вікових груп, реалізується лексика цих жаргонних підсистем лише в мовленні вказаного контингенту носіїв з огляду неактуальності для інших міських соціумів. Л.Ставицька переконливо доводить, що загальномолодіжний сленг важко відділити від студентсько-шкільного жаргону, а тому визнає інтержаргонний характер останнього [4, с. 226]. Автори “Сучасної української літературної мови” у розділі про жаргонну лексику так визначають інтержаргонні елементи студентсько-шкільного соціолекту: це жартівливі й зневажливі звертання чи характеристики своїх колег [6, с. 205]. Базуючись на твердженні Л.Скворцова про те, що СТУД є утворенням більш загального порядку, і “вбирає” в себе ШК [3, с. 49], ми не диференціюємо їх одиниці. Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але обов’язково витворює власний мовний світ, у якому домінують номінації на позначення навчальних предметів, реалій і понять процесу навчання, шкільного чи студентського персоналу, різних виявлених саме в навчальному процесі людських якостей тощо. Проаналізуємо актуальні лексико-семантичні поля в жаргонному слововжитку міської молоді, яка навчається. Серед найменувань осіб виділяємо підгрупи: назви посадових осіб у сфері освіти; назви викладачів-предметників; назви, що вказують на статус учня/студента, професійно- навчальне спрямування; назви осіб за характерною ознакою. Посадові особи представлені у херсонському молодіжному сленгу (далі – ХМС) такими номінаціями: 'учитель' – училка; учиха; учителиця; тіч, тіча (тічер БСРЖ; тічерка КСЖЛ); 'викладач' – препод; 'завуч' – завучмен; 'куратор' – курваторша, термінатор, мазер; 'директор' – дик; 'декан' – дек, деканішка; 'ректор' – рек, рекетор; 'завідувач кафедри' – кафзав. У КСЖЛ одиниця керя подана як ШК 'класний керівник', нами зафіксоване розширене вживання – будь-який керівник, широко побутує у СТУД (керівник курсовою роботою, дипломною, практикою). Цікавою метафоричною номінацією є лексема кондуктор, що у СТУД позначає викладача, який вимагає гроші. Найменування вчителів/викладачів-предметників найчастіше утворені на основі внутрішньої форми вихідного слова, напр.: істориня 'вчитель/викладач історії'; англьопа 'вчитель/викладач англійської мови'; украйонка, укрмовичка 'вчитель/викладач української мови'; психічка, психологша 'викладач психології'; сулемешниця 'викладач сучасної української літературної мови' (СТУД сулеме 'сучасна українська літературна мова' КСЖЛ). Експресивність подібних номенів, порівняно з іншими сленгізмами, не настільки велика, і за своєю лінгвістичною сутністю ці одиниці схожі швидше з професіоналізмами, ніж з власне сленгізмами. Жартівливі назви, утворені шляхом метонімічної співвіднесеності зі знаряддям чи термінологічною сферою професійної діяльності вчителя, здебільшого характерні для ШК, напр.: інфузорія, вакуоля 'вчитель біології'; коробка швидкостей 'учитель фізики'; молекула 'вчитель фізики/хімії'. У мовленні студентів зафіксовані одиниці Гомер 'викладач античної літератури' і літр 'викладач літератури'. Ми не виділяли окремо підгрупу 'найменування вчителів за їх характерними ознаками', хоча вона є досить численною у ШК. Більшість одиниць цієї групи номінує цілком визначених, конкретних людей, має яскраво виражений “локальний” характер і реалізована в мовленні учнів лише однієї школи (або навіть у межах кількох класів школи), де були створені. Утворення подібних одиниць (вироблення жаргонних найменувань конкретних людей) є специфічною рисою ШК, що не характерно для інших жаргонних утворень (наприклад, для СТУД). У назвах, що вказують на статус учня/студента, переважають одиниці зі значенням 'молодших класів/курсів', напр.: дітки (МС дитинка 'молодший за рангом, недосвідчений' КСЖЛ); малі; недорослі; малолітки; мухи; зелені; запахи; салабони; салаги; черпаки; шнурки; юзери. Найменування учнів/студентів-випускників запозичені з кримінального та армійського жаргону, напр.: дембеля, діди, дідусі, старі. У жаргонних словниках зафіксована одиниця екватор СТУД 'час після зимової сесії на третьому курсі, середина навчання у ВНЗ', від якої у ХМС утворено студентський жаргонізм екваторщики 'студенти 3 курсу'. Однією з особливостей СТУД є продукування назв, які вказують на професійне спрямування студентів, напр.: гібриди 'студенти подвійних спеціальностей'; біолох/біолух 'студент-біолог'; калькулятор, маразматик, матюк 'студент-математик'; філолох 'студент- філолог' (філолух БСРЖ); фіфа 'студентка факультету іноземної філології'; фуфа 'студентка факультету української філології'. Об’єктом висміювання в школярсько-студентському соціумі постають особи, які добре навчаються, напр.: 'відмінник' – очкарик, піонер, професор, рвач/рвачуга, роза серед навозу, доцент; 'учень/студент, який старанно вчиться' – буквоїжка, зубрилка/зубрило, книгогриз, книжкова криса. Студента, який має академічну заборгованість, іменують жартівливо академіком ('студент, який знаходиться в академічній відпустці' БСРЖ). Проаналізовані сленгізми (назв осіб) підтверджують думку В.Хімика, що в студентсько-учнівському соціолекті рідкісні вульгарні або образливі позначення людини, бо поведінка протесту спрямована, як правило, не на людину, а на певне коло ситуацій, на специфічне коло діяльності, на особливі умови життя [7, с. 48]. Лексика СТУД складається із загальностудентської жаргонної лексики, з одного боку, і лексики, характерної для цього ВНЗ, факультету, спеціальності – з іншого, тобто має територіальні й професійні відмінності. Найбільший ступінь “регіональності” СТУД демонструють найменування навчальних закладів (Херпедун, рисо-горохова академія, рибтюлька). Більшість сленгових найменувань навчальних закладів є спільними для багатьох міст України (бурса, універ, кульок). Найменування навчальних закладів – здебільшого пейоративи. Яскраво виражену меліоративну функцію виконує сленгізм школедж. Фрази Я навчаюся у бурситеті. Я навчаюся у школеджі виконують різні стилістичні функції: перша – принизити соціальний статус студента, друга – підвищити статус школяра. Сленгізм бурса спочатку називав професійно-технічні училища, зараз уживаний на позначення будь-якого навчального закладу. Зневажливе ставлення до учнів ПТУ, СПТУ демонструють розшифрування цих абревіатур, у яких акцентується сема “нерозумний”: ПТУ – поможи тупому учитися, притулок тупих учнів; СПТУ – сільський притулок тупих учнів. Найменування дисциплін, які викладаються у ВНЗ, віддзеркалюють наукову спеціалізацію студентів різних ВНЗ (чи навіть різних факультетів одного ВНЗ), тому ці одиниці не мають “загальностудентського” характеру, напр.: дума 'ділова українська мова'; жаба де 'безпека життєдіяльності'; всесвітка 'всесвітня історія'; патан 'патологічна анатомія'; хістор 'історія'; фізрослуха, фізра 'фізіологія рослин'. Сленгізми-назви шкільних предметів є більш сталими й загальновживаними (фізра 'фізкультура'; літра 'література'; матра 'математика'). Розбудоване в студентсько-учнівському соціолекті лексико-семантичне поле 'оцінка', напр.: 'оцінка «1»' – кол, колиця, клюшка; 'оцінка «2»' – лебідь, цвай (цвайка БСРЖ, КСЖЛ); 'оцінка «3»' – трендель/трендяк; 'оцінка «4»' – норма, фо, четвертак, чирик; 'оцінка «5»' – п’ятачина, п’ятило, п’ятифан, файв. Уведення в шкільну систему дванадцятибальної системи оцінювання зумовило появу нових сленгових одиниць, напр.: 'оцінка «6»' – сатана, біс, демон; 'оцінка «7»' – дядько Сем; 'оцінка «8»' – туди-сюди, Міжнародний жіночий день (і абревіатура МЖД); 'оцінка «11»' – ван + ван, твікс ('незадовільна оцінка, двійка' БСРЖ, КСЖЛ); 'оцінка «12»' – вишка. Реалії й поняття навчального процесу відображені також у таких лексико- семантичних полях школярсько-студентської субмови: приміщення в навчальному закладі: 'аудиторія' – аудитка, каб, кубрик, рум (МС 'кімната' БСРЖ), хата (МС 'дім, квартира' БСРЖ, КСЖЛ); 'лекційна аудиторія' – лекціонка, лекшн; 'бібліотека' – біблятека/бібляша/бібльоша, книжня; 'читальна зала' – читалка/читашка; 'гуртожиток' – діра, зона, клітка, мурашник (ШК 'школа' КСЖЛ); види навчальної діяльності: 'контрольна робота' – контроша, контробан (контра, контрабанда БСРЖ); 'лекція' – лекшин; 'практична робота' – практух; 'курсова робота' – курсуха (курсач, курсовик, курсовуха БСРЖ; курсак КСЖЛ); 'кваліфікаційна контрольна робота' – кекеер; 'кваліфікаційне контрольне завдання' – кекезе; предмети, пов’язані з навчанням: 'шпаргалка' – шпаргалєта, замінник, кисень; 'ручка' – писало, царапало, перо; 'атестат' – атестик; 'залікова книжка' – заліковка; 'студентський квиток' – студак; 'дошка' – табло; 'товсті книги/зошити' – талмуди (пор. кримінальний жаргон 'документ', МС 'інструкція для користування побутовою технікою, апаратурою і т. ін.', військ. 'військовий статут' КСЖЛ). У сферу жаргонного словоперетворення активно включені дієслівні номени, напр.: 'списати' – відксерити, скачати, перекачати, скопіювати; 'підказувати' – диригувати, суфлювати, сурлувати, цитувати; 'потерпіти невдачу (не скласти залік, екзамен)' – потонути; 'скласти швидше за всіх' – вирвати; 'погано відповідати; плутатися' – лажати (МС 'робити щось неправильно, помилятися' БСРЖ, КСЖЛ), плавати; 'старанно займатися' – напружуватися; 'бути поміченим із шпаргалкою' – погоріти, попалитися; 'добре відповідати' – блиснути; 'не розуміти' – втикати; 'засипати питаннями' – загрузити. Власну мовотворчість студентська молодь виявляє не лише шляхом творенням окремих одиниць, а й цілих висловів. Жартівливо-іронічне ставлення до вузівського навчання демонструє зафіксована в студентській стінгазеті фраза: Студент спить – країна розумнішає. У виступі команди КВК Херсонського державного університету були визначені три причини неявки студента на екзамен: забув, запив, забив. Останнє дієслово з жаргонною семою 'пропустити заняття без поважної причини' утворене конденсацією звороту забити болт ('поставитися до чогось байдуже', 'рішуче покінчити з чимось, перестати займатися чимось' КСЖЛ). На парті в студентській аудиторії зображено графічний символ серпа й молота з написами Лозунг студентів – косити й забити. Лозунг викладача – забити й косити. Обидві фрази розраховані на асоціативне мислення й знання жаргонного лексикону. У студентському лозунгу забити (зазначені вище значення) і косити МС 'ухилятися від чого-небудь', ШК 'прогулювати уроки' КСЖЛ. Викладацьке забити → завалити 'поставити незадовільну оцінку на екзамені комусь' БСРЖ, косити → стригти/рубати капусту кримінальний жаргон 'інтенсивно заробляти гроші' → збивати капусту МС 'стягувати з когось гроші' КСЖЛ. Отже, шкільний і студентський жаргони є важливими підсистемами молодіжної субмови. Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але водночас тут виділена власна предметна галузь – навчання. Актуальними лексико- семантичними полями в жаргонному слововживанні міської молоді, яка навчається, є: найменування осіб (посадові особи у сфері освіти, викладачі-предметники, особи за характерною ознакою, а також назви, що вказують на статус учня/студента, професійне спрямування); навчальних дисциплін; навчальних закладів; оцінок; приміщень у навчальному закладі; видів навчальної діяльності; предметів, пов’язаних з навчанням; дій, процесів. ЛІТЕРАТУРА 1. Горбач О. Арго на Україні: Зібрані ст. – Мюнхен, 1993. – 359 с. 2. Мокиенко В.М., Никитина Т.Г. Большой словарь русского жаргона. – СПб.: “Норинт”, 2001. – 720 с. 3. Скворцов Л.И. Об оценках языка молодежи (жаргон и языковая политика) // Вопросы культуры речи. – М., 1964. – Вып. 5. – С. 45–70. 4. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.: Критика, 2005. – 464 с. 5. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003. – 336 с. 6. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 438 с. 7. Химик В.В. Поэтика низкого, или Просторечие как культурный феномен. – СПб.: Филолог. ф-т СПбГУ, 2000. – 272 с.