Випуск 104 ІСТОРИЧНІ НАУКИ Гілея Красницкая А. Н., кандидат исторических наук, Місце розкопок являла собою низину, з розташованими доцент кафедры философии и экономической теории, недалеко пагорбами. Дана місцевість заливалася у Винницкий торгово–экономический институт (Украина, Винница), zarinka66@mail.ru весінній час водами річки Чир. На момент роботи Создание и деятельность Одесской общины експедиції тут проходила побудова залізної дороги, на территории Украины почата ще у 1898 році. В силу важкості прокладання Проанализировано общий обзор создания и деятельности Одесской общины шляху що на деяких відрізках мав проходити через во второй половине XIX – начале ХХ века. А также исследованы предпосылки пагорби та косогори інженери вирішили вирівняти бокові возникновения Одесской общины на территории Украины и сущность данного организационного образования. схили пагорбів, зрізуючи бугри. В цілому саме це зіграло Ключевые слова: общины, культурно–просветительское движение, на руку А. Яковліву та його співробітникам. Вчений культурно–просветительская деятельность, национально–культурное висловив думку що пагорби могли бути використані возрождение, интеллигенция, кружок. кочовиками у якості спостережних пунктів, або місця * * * поховань. Під час зрізу одного з пагорбів були відкриті дві впадини заповнені червоною глиною. Дещо нижче їх знаходилися залишки людських костей: черепів, костей ніг та рук. Робітники вирили три скелети, а загалом їх УДК 327 нарахували вісім. У могилах вони розміщалися поруч Петрик А. М., викладач, Херсонський державний університет плечем до плеча, головою на захід. Що стосувалося самих (Україна, Херсон), Getmanat@meta.ua останків, в першу чергу черепів то вони як визначив голова експедиції були: «правильної, овальної форми і не поЧаток наукоВої діяЛьності виявляла різких відхилень від нормального європейського андрія якоВЛіВа (1872–1955). ранні роботи типу». Зважаючи на те що під час розкопу не було виявлено можливості: «встановлення штучно насипаного Розглядаються ранні роботи видатного українського політика, дипломата кургану над могилами» А. Яковлів відніс ці могили до та науковця А. Яковліва, присвячені археологічним та краєзнавчим розвідкам вченого. Приділено увагу роботі Андрія Івановича по дослідженню пласких типу плоских поховань кам’яного віку. Окрім скелетів могил кам’яної доби розташованих в Області Війська Донського та курганних були знайдені декілька екземплярів кременевих вістрів поховань у Катеринославській губернії. Розглянуто доробок А. Яковліва стріл та кремінних ножів. Наконечники стріл мали форму краєзнавчого характеру, що відноситься до періоду співробітництва з періодичним виданням «Україна» (1906–1907 рр.) та роботи у Київський рівнобедреного трикутника. Краї їх були відшліфовані міський управі (1910–1918 рр.). [1, с. 120–123]. А. Яковлів висловив думку про те що ножі Ключові слова: вчений Андрій Яковлів, археологічна експедиція, праці, краєзнавство. були тим типом зброї що вироблялися шляхом відбивання кременю від кремінного ядра. Роблячи такий висновок Андрій Іванович Яковлів (1872–1955) – належить до він спирався на працю Л. Нідерле «Человечество в числа найбільш яскравих інтелектуалів доби Української доисторические времена» [2] де були описані види революції 1917–1920–х рр. Він став одним з фундаторів кремінних ножів та стріл [2, c. 230]. Дослідник вважав Центральної Ради, відданим борцем за справу розбудови знайдені ним зразки тотожними з описаними Л. Нідерле. самостійної, демократичної Української держави. Людина Однак робити остаточний висновок та аргументувати кипучої енергії та беззавітної любові до Батьківщини його перед науковою спільнотою А. Яковлів не вважав за А. Яковлів однаково успішно боровся за визнання права можливе. Взагалі він пізніше заявив: «Будучи совершенно України на майбуття і на дипломатичній ниві, очолюючи в некомпетентным в области доисторической археологии, я різний час Департамент чужоземних зносин і дипломатичні не счел себя вправе делать какие–бы то ни было выводы місії до Австро–Угорщини та Бельгії і Нідерландів. Поразка и ограничившись описанием моей случайной находки, визвольної боротьби не зламала А. Яковліва. Він починає предоставляю судить о ней более сведущим людям». «війну» за вітчизняну історію. Більше тридцяти років «Дилетантство» А. Яковліва проявилося і у тому що він Андрій Іванович невтомно бився на «полях» наукових не зберіг знайдені останки і сам на З’їзді 1902 року вказав «баталій» відстоюючи історичну державність рідної на те що не знає про їх подальшу долю, що стосується землі, свято вірячи в життєздатність українства. Науковий зброї то вона стала частиною «домашньої колекції» доробок політика і вченого складають роботи здебільшого А. Яковліва. Дебютна праця на археологічну тематику пов’язані з історією держави та права. була надрукована у «Записках Харківського Імператор- Найбільш малодослідженою є археологічна галузь ського Університету» в 1901 році [1, с. 120–132]. наукової праці А. Яковліва. У період вчителювання У тому ж році А. Яковлів продовжив археологічну у Черкасах та навчання у Дерптському університеті практику, він прийняв участь у розкопках на півдні Росії. Андрій Іванович захопився археологією. Він прийняв Вчений керував розкопкою кургану коло села Сковатого, участь у декількох археологічних експедиціях. На Бахмутського уїзду, Катеринославської губернії у серпні основі отриманих результатів А. Яковлів написав ряд 1900 року. Тут проходила лінія залізної дороги що співпала праць, надрукованих як окремими відбитками так і у з лінією курганів. Під час розкопок перших двох курганів збірнику праць Археологічного з’їзду 1902 року, що мав були знайдені кістяки, залишки глиняного посуду. Однак всеросійський характер і проходив у Харкові. У 1901 році через відсутність досвіду співробітники А. Яковліва у світ вийшла перша стаття А. Яковліва на «археологічну пошкодили всі знахідки, вивезли більшу частину їх разом тематику»: «Плоския могилы каменнаго века на реке з землею і звалили до насипу. Посуд та прикраси були Чир в Донской области» [1]. Ця робота була пробною та розбиті молотком бригадиром робітників. недосконалою з точки зору подання фактичної інформації. Під час розкопки третього кургану було виявлено А. Яковлів використав «телеграмний стиль» так не кам’яні плити з червоного піщаника. Під плитами властивий його роботам більш пізнього «правознавчого» знайдено кістяки котрі лежали головою на схід. У голови періоду. Автор буквально подає «стенограму експедиції». кожного знаходився посуд овальної форми. Однак у силу 20 Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник» Гілея ІСТОРИЧНІ НАУКИ Випуск 104 того що розкопка велася робітниками–землекопами за дослідженнями. Лише у 1906 р. ця творча перерва була допомоги великих залізних лопат котрими вони всупереч закінчена. Світ побачили розвідки А. Яковліва присвячені наказу А. Яковліва вивертали великі пласти твердої історії Черкащини. Андрій Іванович увійшов до творчого землі, не вдалося добути жодного цілого черепа. Залишки колективу періодичного видання «Україна». В осінньому глиняного посуду так і не систематизували адже їх було номері вийшла стаття «Намісники, державці і старости дуже багато і весь посуд був розбитий робітниками. господарського замку Черкаського в кінці XV і в XVI віках» А. Яковлів намагався визначити тип кургану, але через [5]. А. Яковлів навів у своїй роботі дані з історії міста брак інформації цього не вдалося зробити. Особливістю Черкаси та господарського замку що розміщувався у місті. знахідок А. Яковліва стала оригінальність орнаменту У наступному 1907 році. А. Яковлів продовжив посуду. Глиняний посуд був грубої роботи але зате співпрацю з виданням. У зимовому випуску журналу орнаментований своєрідно. Було знайдено чотири різних було надруковано статтю А. Яковліва «Бунт черкасцев малюнки орнаментів: три з них складаються з ряду и каневцев в 1536 году. (Єпизод из жизни украинских круглих заглиблень симетрично розташованих у верхніх городов в XVI веке)» [6]. Ця робота була присвячена краях сосудів, четвертий варіант являв собою спробу подіям, що сколихнули Київщину у 1536 р., а саме ліпнини. Всі знайдені предмети та залишки кістяків збройному виступу жителів двох повітів київської землі А. Яковлів так і не зміг опрацювати та визначити період проти литовської адміністрації. поховання тому він вислав артефакти до Попереднього Ще однією роботою вченого присвяченою історії Комітету для археологічної експозиції З’їзду що мав наддніпрянських міст у складі Литви стала опублікована пройти у Харкові [3]. того ж 1907 року розвідка «З історії регістрації українських Дослідник був повністю незадоволений своєю роботою. козаків у першій половині XVI століття» [7]. Дана праця, У доповіді до Попереднього Комітету зокрема відзначав: як і дві попередні вийшла на сторінках «України». У цій «Как в первую свою розкопку в Донской области, так и в роботі А. Яковлів намагався спростувати прийняту у настоящую, в Екатеринославской губернии, я производил той час думку про те що козацтво як окремий прошарок совершенно случайно, при постройке железной дороги, українського суспільства завдячує своїй «легалізації» не имея даже определенного представления о том, как королю Речі Посполитої Стефану Баторію. Спираючись производить раскопку, на то что обращать внимание, что на статтю І. Каманіна «К вопросу о казачестве до нужно брать и тому подобное. Прокладалася железная Б. Хмельнцкаго» [8] вчений доводив, що перша спроба дорога, рабочие выкопали кости, я случайно находился при реєструвати козацтво відбулася за півстоліття до этом, взял что можно и что показалось мне важным, кое – правління Баторія а саме за правління Сигізмунда І что измерил, кое–что записал – вот и вся раскопка». Однак Старого. У якості ініціатора реєстрації козацтва А. Яковлів А. Яковлів вбачав причину невдач своїх експедицій і у називав О. Дашкевича [7, c. 267–269]. Причиною ж спроб бездіяльності а за часту шкідництві робітників, інженерів реєстрування козаків вчений називає бажання польського що працювали на побудові залізної дороги. А. Яковлів уряду припинити козацьке самоврядування в Подніпров’ї звинувачував працівників залізної дороги у порушені та стримати козацькі напади на землі Османської імперії. постанови Міністерства шляхів сполучення про захист А. Яковлів являючись прихильником думки про знайдених пам’яток доісторичної епохи. Вчений закликав фактичну суверенність Війська Запорозького по державні органи встановити контроль за виконанням відношенню до Речі Посполитої працею «З історії постанови міністерства та карати порушників закону. регістрації українських козаків» практично відкрив серію Він зокрема вказував що підрядники просто не хочуть робіт історико–правового характеру, що будуть видаватися витрачати час та кошти на доставку знайдених предметів ним на протязі всього життя і стануть науковим маніфестом до найближчих філіалів Археологічного товариства тому концепції націонал–державників у вітчизняній історичній більшість артефактів просто викидаються чим наноситься науці першої половини двадцятого століття. непоправна шкода розвитку археології. Ще однією Новий сплеск активності автора на краєзнавчій ниві причиною своїх «поразок» А. Яковлів вважав повну не спостерігався у період роботи А. Яковліва юристом. кваліфікованість своїх співробітників–землекопів котрі Протягом 1910–1918 рр., він подолав шлях від помічника просто не розуміли цінності знайдених пам’яток. Вчений до головного юрисконсульта Київської міської управи і наводив такий приклад: «При раскопке могил у реки став відомим адвокатом у місті. Деякий час А. Яковлів Чир я подошел к месту раскопки, один рабочий высекал навіть був заступником голови та головою Київської колегії огонь из кременевого ножика, другой надевши на палку адвокатів. Також учений отримав доступ до архівів Управи каменую «булаву» найденую в могиле, забросил ее в поле і колишнього магістрату і зміг продовжити краєзнавчі «щоб побачить чи високо вона швигне»». Він закликав дослідження, присвячені історії Києва та його районів. археологів підтримати його прохання і висловив перед Свої розвідки він публікував у «Известиях Киевской З’їздом у 1902 році ініціативу по встановленню жорсткого Городской Думы». Так, у 1916 р. побачила світ його стаття контролю з боку поліційних органів за роботою будівників «Предместья города Киева: Куреневка, Преорка, Сокрец» залізних доріг [3, c. 1–3]. [9], що була історично–географічним описом передмість Попередній Комітет в цілому схвально віднісся до Києва. У тому ж році було надруковано роботу «К вопросу праці А. Яковліва, йому було надано право виступити о праве города на земли, находящиеся в его черте и ни за перед з’їздом у Харкові та надати для друку свої кем не зачисленные по актам укрепления» [10]. Ця стаття, археологічні розвідки. Втім після 1902 року вчений як і випущена наступного року, «Право Киева на земли фактично припинив діяльність практикуючого археолога занятые сооружениями бывшей Киевской крепости», присвятивши цьому чотири попередні роки [4]. торкалася проблеми розподілу землі у середині міста і була Після закінчення університету А. Яковлів тривалий юридичним тлумаченням прав організацій–претендентів час не мав можливості займатися історичними на володіння земельними ділянками у місті [10, c. 265]. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник» 21 Випуск 104 ІСТОРИЧНІ НАУКИ Гілея Список використаних джерел Петрик А. Н., преподаватель, Херсонский государственный 1. Яковлев А. И. Плоские могилы на реке Чир в Донской университет (Украина, Херсон), Getmanat@meta.ua области и археологические находки при постройте железных дорог Начало научной деятельности Андрея Яковлива (1872–1955). // Труды Харьковского археологического съезда. – Харьков, 1902. – Ранние работы С.120–132. Рассматриваются ранние работы выдающегося украинского 2. Нидереле Л. Человечество в доисторические времена. политика, дипломата и учёного А. Яковлива, посвященных археологическим и Доисторическая археология Европы и в частности славянских краеведческим разведкам ученого. Уделено внимание работе Андрея Ивановича земель. – СПб., 1898. – 655 с. по исследованию плоских могил каменного времени расположенных в Области 3. Яковлев А. Раскопка кургана у с. Скотоватого, Бахмутского Войска Донского и курганных захоронений в Катеринославской губернии. Рассмотрена наработка А. Яковлива краеведческого характера, который уезда Екатеринославской губернии в августе 1900 года. – Харьков, относится к периоду сотрудничества с периодическим изданием «Украина» 1901. (1906–1907 гг.) и работы в Киевской городской управе (1910–1918 гг.). 4. Горак В. Андрій Яковлів // Історіографічні дослідження в Ключевые слова: ученый Андрей Яковлив, археологическая экспедиция, Україні. – К., 2002. – С.283–302. труды, краеведение. 5. Яковлів А. І. Намісники, державці і старости господарчого замку черкаського в 15–16 століттях // Украина. – К., 1907. – Т.3. – * * * С.340–354. 6. Яковлев А. И. Бунт черкасцев и каневцев в 1536 году. Эпизод из жизни украинских городов в XVI столетии // Украина. – К., 1906. – Т.1. – С.81–96. УДК [392–055.2:613.888.151.1](477.85)«185/195» 7. Яковлів А. І. З історії регістрації українських козаків в першій половині XVI віку // Украина. – К., 1907. – Т.1. – С.266–277. Парайко К. В., 8. Каманин И. К вопросу о казачестве до Б. Хмельницкого // аспірантка кафедри етнології, античної Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. Кн.8. – К., та середньовічної історії, Чернівецький 1894. – С.57–115. національний університет ім. Юрія Федьковича 9. Яковлев А. И. Предместья г. Киева: Куреневка, Преорка, (Україна, Чернівці), parajko1989@gmail.com Сырец // Известия Киевской Городской Думы. – К., 1916. – №6. 10. Яковлев А. И. К вопросу о праве города на земли, находящиеся в его черте и ни за кем не числящиеся по актам статеВе життя жінки і Запобігання Вагітності укрепления // Известия Киевской Городской Думы. – К., 1916. – №6. В традиційноМу суспіЛьстВі на прикЛаді 11. Петрик А. Андрій Яковлів (1872–1955): нарис життя та українського та сХіднороМанського діяльності // Український історичний збірник. – К.: Інститут історії насеЛення піВніЧної Частини букоВини України НАН України. – 2011. – Вип.14. – С.261–270. (друга поЛоВина ХіХ – середина ХХ ст.) References Зроблена спроба розкрити питання статевого життя жінки в 1. Jakovlev A. I. Ploskie mogily na reke Chir v Donskoj oblasti традиційному суспільстві на прикладі українського та східнороманського i arheologicheskie nahodki pri postrojte zheleznyh dorog // Trudy (румуни, молдовани) населення північної частини Буковини. Мета нашого Har’kovskogo arheologicheskogo s#ezda. – Har’kov, 1902. – S.120–132. дослідження полягала в тому, щоб на основі польового етнографічного 2. Niderele L. Chelovechestvo v doistoricheskie vremena. матеріалу висвітлити становище жінки–покритки, методи «витравлювання Doistoricheskaja arheologija Evropy i v chastnosti slavjanskih zemel’. – плоду» і способи контрацепції, які записані автором від респондентів під час SPb., 1898. – 655 s. етнографічних експедицій. В результаті вивчення зазначеної теми, ми дійшли висновку про негативне ставлення сільських громад і церкви до позашлюбних 3. Jakovlev A. Raskopka kurgana u s. Skotovatogo, Bahmutskogo статевих стосунків, абортів (їх прирівнювали до вбивства і душі жінок, які uezda Ekaterinoslavskoj gubernii v avguste 1900 goda. – Har’kov, 1901. вбили дитину ще до народження ніколи не знатимуть спокою). Серед способів 4. Gorak V. Andrij Jakovliv // Istoriografichni doslidzhennja v контрацепції поширеними були як вживання різноманітних трав, настойок, Ukrai’ni. – K., 2002. – S.283–302. коренів, так і певні замовляння і магічне втручання. 5. Jakovliv A. I. Namisnyky, derzhavci i starosty gospodarchogo Ключові слова: покритка, аборт, «витравлювання плоду», гріх, позашлюбні zamku cherkas’kogo v 15–16 stolittjah // Ukraina. – K., 1907. – T.3. – стосунки, Буковина. S.340–354. 6. Jakovlev A. I. Bunt cherkascev i kanevcev v 1536 godu. Jepizod Народження жінкою дитини є нормальною функцією iz zhizni ukrainskih gorodov v XVI stoletii // Ukraina. – K., 1906. – організму. Природа так потурбувалась про людину, що для T.1. – S.81–96. 7. Jakovliv A. I. Z istorii’ registracii’ ukrai’ns’kyh kozakiv v pershij народження дитини жінка майже не потребує сторонньої polovyni XVI viku // Ukraina. – K., 1907. – T.1. – S.266–277. допомоги. Разом з тим у житті людей народження дітей 8. Kamanin I. K voprosu o kazachestve do B. Hmel’nickogo // можна віднести до одного з її найскладніших процесів. Chtenija v istoricheskom obshhestve Nestora Letopisca. Kn.8. – K., Це все входить у культурний процес відтворення 1894. – S.57–115. 9. Jakovlev A. I. Predmest’ja g. Kieva: Kurenevka, Preorka, Syrec // індивідуальності. Важливим тут виступає соціальна, Izvestija Kievskoj Gorodskoj Dumy. – K., 1916. – №6. економічна мотивація. Хоча і сексуальну мотивацію 10. Jakovlev A. I. K voprosu o prave goroda na zemli, також потрібно враховувати у появі дітей, вона також є nahodjashhiesja v ego cherte i ni za kem ne chisljashhiesja po aktam елементом культури. Можна говорити і про суспільне ukreplenija // Izvestija Kievskoj Gorodskoj Dumy. – K., 1916. – №6. 11. Petryk A. Andrij Jakovliv (1872–1955): narys zhyttja ta значення родів, оскільки громада може існувати тільки dijal’nosti // Ukrai’ns’kyj istorychnyj zbirnyk. – K.: Instytut istorii’ у певній кількості окремих індивідів. Тому запліднення, Ukrai’ny NAN Ukrai’ny. – 2011. – Vyp.14. – S.261–270. вагітність та народження дітей невід’ємно пов’язані з інститутами сім’ї та громади. Petrik A. M., teacher, Kherson state university (Ukraine, Kherson), Getmanat@meta.ua Проте недотримання певних норм, а особливо в статевих стосунках різко осуджувалося традиційним Beginning of scientific activity of Andriy Yakovliv (1872–1955). Early works суспільством і, зазвичай, вся провина перекладалася саме Early works of the prominent Ukrainian politician are examined in the article, на жінку. diplomat and research worker A. Yakovliv, devoted archaeological and regional secret Мета даного дослідження полягає у тому, щоб на services of scientist. Attention work of Andrey Ivanovic is spared on research of flat основі проведених польових етнографічних досліджень та graves of a stone time of located in Area of Don and burial mound burial places in Katerinoslav province. Work of A. Yakovliv is considered regional character which наукової літератури висвітлити питання статевого життя behaves to the period of collaboration with a magazine «Ukraine» (1906–1907) and жінки та способи запобігання вагітності в традиційному works which written in period of working in Kievan city goverment (1910–1918). Keywords: scientist Andrey Yakovliv, archaeological expedition, labours, study суспільстві на прикладі українського та східнороманського of a particular region. населення північної частини Буковини. 22 Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник»