СИТУАТИВНО-МОВЛЕННЄВІ ФУНКЦІЇ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСКОЮ МОВОЮ

Abstract

Стаття присвячується дослідженню ситуативно-мовленнєвих функцій іспанських особових займенників та визначенню відповідних способів їх перекладу українською мовою. Під час навчання іноземної мови як у середніх, так і у вищих навчальних закладах основною метою є практичне оволодіння мовленням. Проте неможливо досягти реалізації цієї вимоги, користуючись лише вузько мовознавчими методами та прийомами навчання, що полягають лише у пізнанні системи мови, її нормативної граматики, мовних фактів, що відповідають виключно літературним нормам. Для практичного оволодіння іноземною мовою важливою умовою є також ознайомлення з функціонуванням мовних одиниць у різних сферах мовленнєвого спілкування, тобто необхідним є функціональний підхід до вивчення іноземної мови, котрий допомагає розкрити як безпосередні зв’язки мови та суспільства, так і структуру мови та мовлення, виявити внутрішньосистемну дистрибуцію мовних засобів , виявити специфіку їх стильової реалізації, а також при перекладі добрати відповідний еквівалент як у рідній мові, так і в іноземній. До лінгвістичних одиниць, що досліджуються ситуативномовленнєвою граматикою, відносяться ті ж граматичні категорії, що вивчаються нормативною граматикою. Це морфологічні категорії частин мови та синтаксичні категорії речення. Ситуативно-мовленнєва граматика опікується граматичними категоріями слова та речення як компонентів мовленнєвої послідовності, визначеної системою правил, прийнятих у різних сферах діяльності. У ситуативно-мовленнєвій граматиці відображаються граматичні способи розрізнення важливих соціальних сфер спілкування носіїв мови. При перекладі українською мовою перед перекладачем виникає необхідність вміти правильно аналізувати граматичну структуру іспанського речення, виявляти ту модель, за якою воно побудоване. Для точного розуміння тексту важливим є як синтаксичний, так і морфологічний аналіз. Матеріали статті стануть у пригоді студентам при вивчені курсу лексикології іспанської мови та основ перекладознавства, перекладачам, а також всім бажаючим вдосконалювати свої знання з іспанської мови. The research focuses on contextual functions of Spanish personal pronouns and determining the appropriate ways to translate them into Ukrainian. When studying foreign languages both in secondary and higher educational institutions, the main learning objective is the task of active practical mastery of speech. However, it is not possible to achieve this demand, using only narrowly linguistic and pedagogical methods, consisting in the comprehension of the sole system of language, its normative grammar and linguistic facts corresponding exclusively to literary norms. For the practical mastery of a foreign language, an indispensable condition is also the comprehension of the functioning of linguistic units in various spheres of verbal communication. The functional approach to language helps to reveal the direct connections of language and society, the structure of language and speech, to reveal the intrasystem distribution of language facilities, to find out the specificity of their stylistic implementation and to find a suitable variant of translation from both native language and foreign language. The linguistic units that are studied by situational grammar include the same categories that are studied by the normative grammar as well. These are the grammatical categories of parts of speech and the syntactic categories of the sentence. Situational grammar deals with grammatical categories of words and sentences as the components of the speech sequence, defined by a system of rules adopted in different spheres of activity. The situational grammar displays the grammatical ways of distinguishing the important social spheres of communication of native speakers. To find adequate Ukrainian equivalents the translator faces the necessity to properly analyze the grammatical structure of Spanish sentences identifying the models they are based on. For an accurate understanding of the text, both syntactic and morphological analysis is important.