Abstract:
У статті досліджено сучасні підходи до розуміння сутності понять «креативна економіка» та «креативні індустрії». Визначена проблематика компаративної оцінки показників розвитку креативних індустрій різних країн, що пов’язана з різним підходом до їх класифікації. Представлена класифікація креативних індустрій з урахуванням підходів різних країн. Визначені основні тенденції розвитку креативних індустрій в країнах світу, зокрема в Німеччині. На прикладі Німеччини проаналізовано основні показники розвитку креативних індустрій: визначено валову додану вартість галузей та прослідковано її динаміку, наведено структуру креативних індустрій, кількість підприємств та кількість зайнятих у галузі. На основі проведеного дослідження визначено основні тенденції та напрямки розвитку креативних індустрій для України.
В статье исследованы современные подходы к пониманию сущности понятий «креативная экономика» и «креативные индустрии». Определенна проблематика компаративной оценки показателей развития креативных индустрий разных стран, которая связана с различным подходом к их классификации. Представлена классификация креативных индустрий с учетом подходов разных стран. Определены основные тенденции развития креативных индустрий в странах мира и отдельно в Германии. На примере Германии проанализированы основные показатели развития креативных индустрий: представлена валовая добавленная стоимость отраслей и ее динамика, проанализирована процентная структура креативных индустрий, количество предприятий и количество занятых в отрасли. С учетом проведенного исследования определены основные тенденции и направления развития креативных индустрий для Украины.
The article investigates modern approaches to understanding the essence of the of “creative economy” and “creative industries” concepts. The problems of comparative estimation of indicators of creative industries development in different countries, connected with different approaches to their classification are determined. The classification of creative industries is presented, taking into account the approaches in different countries (British approach, German approach, UNCTAD approach). The main tendencies of creative industries development in the different countries are determined. Among the developed countries, the leading exporters of creative goods are the USA, France, Italy, Great Britain and Germany. The Germany case in creative industries development is analyzed. The Germany cre-ative sector of the economy is actively developing and generating more than 100 billion euro of gross added value, while providing more than 1 million jobs to the employees. The main indicators of the creative industries development in Germany are analyzed: the gross added value of the industries and its dynamics is determined, the structure of the country's creative submarkets, the number of enterprises and the number of employees in the industry are presented. Average number of employees and amount of revenue per employee for creative industries were calculated. It was defined that companies of German creative industries mostly refer to small or micro enterprises. Average revenue per employee among creative companies is higher than average on overall economics. In the context of comparative analysis, the Ukrainian market of creative goods and services has been analyzed. In particular, it is determined that the export of Ukrainian creative goods is increasing yearly. According to UNCTAD classification, creative products from the category “design”, “publishing”, “applied art” were most exported from Ukraine. The main markets for the Ukrainian creative goods are Europe (78%) and Asia (22%). The indicators of foreign trade with the largest export partners are presented. Taking into account the conducted research, the main tendencies and directions of creative industries development for Ukraine are determined.
Description:
Грицина, В. В. Креативні індустрії Німеччини та перспективи розвитку креативного сектору економіки України / В.В. Грицина, А.В. Чмут, К.М. Синякова. – Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 2019. - №4 (21). - С. 48 - 53.