Abstract:
Мета дослідження – вивчити структурні особливості міжособистісних та любовних відносин жінок та чоловіків в поліаморних сім’ях. Для досягнення мети було використано наступні методи: семантичний диференціал, тест на виявлення любовної адикції А. Єгоров; тест на міжособистісну залежність (любовну, від партнера в дитячо-батьківських відносинах); методика Р. Гіршфільда, адаптація О. П. Макушина; діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі; діагностика міжособистісних відносин А.А. Рукавішникова. Методи математико-статистичної обробки даних: критерій кутового перетворення Фішера та факторний аналіз. Полілюбов відрізняється від звичної моделі моноромантичної любові лише кількістю партнерів, де відповідно у першій їх може бути декілька, у той час як у другій лише один. Результати дослідження показали, що поліаморні сім’ї мають більш високі показники у вираженості залежності під час довготривалих стосунків; мають менші показники за агресивністю в поведінці до партнерів, але більш виражену потребу у контролі. Вони також мають більший рівень задоволеності у сімейних відносинах, дещо більший рівень вираженості довіри до партнера та поваги до нього. Мають середній рівень задоволеності сімейними відносинами, відкритості, сприйняттям обов’язків у побуті. Також їм притаманна більша схильність до любовної адикції та середній рівень невпевненості у собі, прагнення до автономії та високий рівень залежності. Їм властивий високий рівень доброзичливого стилю, середній рівень авторитарного, підозрілого, підпорядкованого, залежного та альтруїстичного стилів; низький рівень агресивного стилю міжособистісних відносин. На підставі цих результатів можна зробити наступні висновки. У поліаморів досить високий рівень почуття потрібності. Вони більше ревнують, але й відчувають себе з іншого боку більш комфортно, через певний баланс поваги та довіри що неодмінно вибудовується під час довготривалих відносин подібного типу. Вони відчувають більшу потребу бути постійно поруч із усіма партнерами, адже мають прихований страх втратити отриману повагу та довіру, тому намагаються їх підтримувати. Вони набагато менш агресивно відносяться до своїх партнерів, проявляють авторитарність на середньому рівні, та дуже доброзичливі, адже розвивають у собі відкритість одночасно до декількох людей та намагаються навчитися підлаштовуватися та гармонійно співіснувати із ними.
Purpose of the article is to study the structural features of interpersonal and love relationships of women and men in polyamorous families. To achieve this purpose we used the following methods: semantic differential, test for the detection of love addiction A. Egorov; test for interpersonal dependence (love, from a partner in child-parent relations). R. Hirschfield’s technique, adaptation by O.P. Makushin; diagnostics of interpersonal relations T. Leary; diagnostics of interpersonal relations A.A. Rukavishnikov. Methods of mathematical and statistical data processing: Fisher angular transformation criterion and factor analysis. Polyamor differs from our usual model of mono-romantic love only in the number of partners. The study found that polyamoric families had higher rates of dependency during long-term relationships; had lower rates of aggression in behavior towards partners but a more pronounced need for control. They also had a higher level of satisfaction in family relationships, a slightly higher level of trust and respect for a partner. They had an average level of satisfaction with family relationships, openness, perception of responsibilities in everyday life. They also had a greater propensity for love addiction and a moderate level of selfdoubt, a desire for autonomy and a high level of dependence. They are characterized by a high level of benevolent style, an average level of authoritarian, suspicious, subordinate, dependent and altruistic styles; low level of aggressive interpersonal style. Conclusions: Polyamors have a fairly high level of need. They are more jealous, but also feel more comfortable on the other hand, due to a certain balance of respect and trust that inevitably builds up during long-term relationships of this type. They feel the greater need to be constantly with all partners, because they have a hidden fear of losing the respect and trust they have gained, so they try to support it. They are less aggressive towards their partners, show middle-class authoritarianism, and are very supportive, as they develop openness to several people at the same time and try to learn to adjust and coordinate with them.
Description:
Жидко, М. Є. ОСОБЛИВОСТІ ЛЮБОВНИХ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ В ПОЛІАМОРНИХ СТОСУНКАХ / М. Є. Жидко, А. Шуленкова // Інсайт : психологічні виміри суспільства : наук. журн. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. – Вип. 2. - С. 24-30.