Запропоноване дослідження є логічним і цілком закономірним продовженням наукової розвідки присвяченої структурі, функціонуванню та розвитку астрономічної термінології української мови ІІ половини ХХ – початку ХХ ст., у контексті якої автор зіткнувся з цілком закономірною проблемою, а саме паралельним функціонуванням термінів «зірка» – «зоря» в структурі астрономічної метамови. Саме тому в представленій роботі зроблена спроба проаналізувати змістове наповнення вказаних термінологічних одиниць, яке вкладають у них науковці, через уживання їх у фахових текстах посібників, підручників, словників, енциклопедичних видань тощо. Подібний аналіз дозволяє виправдати доцільність уживання того чи іншого терміна в астрономічній термінології. Зокрема автор дійшов висновку, що лексема «зірка» та похідний від неї прикметник «зірковий», що може бути частиною структурно складніших терміноодиниць, є більш прийнятними для вживання в астрономічній терміносистемі, що зумовлено однозначністю у порівнянні з лексемою «зоря», яка характеризується полісемічністю та омонімічністю в межах досліджуваної термінології. Крім того термін «зоря» у низці фахових словників, енциклопедій, науково-популярних видань виступає як власна назва на позначення космічних об’єктів.
Однак виходячи за межі своєї терміносистеми лексеми «зірка» – «зоря» розширюють власний поняттєвий спектр, набуваючи нових значень шляхом лексико-семантичного способу словотворення, здебільшого у результаті метонімізації.
У процесі аналізу сучасних українських інформаційних ресурсів, зокрема інтернет-ЗМІ, було виявлено розширення семантичного поля як лексеми «зоря», так і «зірка».
Слово «зоря» крім властивого спектру термінологічних значень в текстах ЗМІ фігурує як власна назва аматорських та професійних футбольних клубів або інших закладів, організацій, підприємств. Крім того, аналізована мовна одиниця вживається у значенні розквіту кар’єри, слави діячів культури, науки, спорту. Іноді уживається як синонім до лексеми «життя».
Значеннєвий арсенал лексеми «зірка» на шпальтах сучасних українських інтернет-видань доповнюється лише одним значенням, зокрема вказана одиниця використовується на позначення видатних діячів спорту або шоу-бізнесу. А також подібно до лексеми «зоря» функціонує як власна назва.
Отже, проведене дослідження вказує, що, по-перше, обидві аналізовані мовні одиниці активно використовуються у текстах ЗМІ; по-друге, термін «зоря» функціонуючи поза системою астрономічної метамови набуває дещо більший спектр додаткових значень ніж варіативний йому термін «зірка».
The proposed research is a logical and quite natural continuation of scientific exploration devoted to the structure, functioning and development of astronomical terminology of the Ukrainian language in the second half of the XX - beginning of the XX century, in the context of which the author faced a quite natural problem, namely, the parallel functioning of the terms "star" – "starlet" in the structure of astronomical metalanguage. That is why in the presented work an attempt was made to analyze the content of these terminological units, which scientists put in them, because of the use of manuals, textbooks, dictionaries, encyclopedic publications, etc. in professional texts. Such analysis allows to justify the expediency of using this or that term in astronomical terminology. In particular, the author concluded that the lexeme "star" and its derivative adjective "star", which may be part of structurally complex terms, more acceptable for use in an astronomical system, which is due to unambiguousness compared to the lexeme "starlet", which is characterized by polysemicity and homonymity within the framework of the investigated terminology. Besides, the term "starlet" in a number of professional dictionaries, encyclopedias, scientific-popular publications acts as its own for the designation of space objects.
However, going beyond the limits of their terminology system, the lexemes "star" – "starlet" expand their own conceptual spectrum, acquiring new meanings by lexico-semantic approach of word formation, mainly as a result of metonymization. During the analysis of modern Ukrainian information resources, including Internet media, the extension of the semantic field of both lexemes "star" and "starlet" was discovered.
In addition to the inherent range of terminology, the word "starlet" appears in media texts as its own amateur and professional football clubs or other institutions, organizations and enterprises. In addition, the language unit in question is used in the meaning of the flourishing of a career, the glory of cultural, scientific and sports figures. It is sometimes used as a synonym for the "life" lexeme.
The conceptual arsenal of the lexeme "star" on pages of the modern Ukrainian Internet editions is supplemented only by one value, in particular, the unit specified is used for designation of outstanding figures of sports or show business. And also like the lexeme "star" functions as its own.
Thus, the conducted research indicates that, firstly, both language units under consideration are actively used in mass media texts; secondly, the term "starlet" functioning outside the astronomical metalanguage system acquires a slightly larger spectrum of additional meanings than the term "star" variant.
