dc.description.abstract |
The article conveys the results of a practical evaluation of the methods of psychodiagnostics (n=117) under the framework of studying a person’s quality of life by applying the author’s questionnaire. The purpose of the research is to examine the value of the assessment of quality of life for its further use and specify the level of human quality of life as a psychological category. Research methods: the author’s questionnaire, standardized tests, correlation analysis, descriptive statistics. Results. It is presented the author’s model of quality of life which is based on the idea that the actual value of quality of life is reflected in the subjective feelings of an individual, and these feelings are developed through the prism of specific objective conditions. The article identifies the psychological features and indices which clarify the parameters of manifestation of the quality of life. It is introduced the standardization of the author’s method “Person’s Quality of Life Questionnaire”, which consists of 16 statements, and presented the results of a practical evaluation of the method. The distribution of the levels of quality of life has the following points: a low level of quality of life – 16-56 points, an average level of quality of life – 57-58 points, a high level of quality of life – 86-112 points. The measurement of quality of life is grounded on a person’s assessment of his or her physical, mental, social and economic well-being. The reliability of the methods of studying the person’s quality of life is high (α = .802). The author’s method is investigative and thus, doesn’t estimate the degree of manifestation of the measured parameters, their standardizing. However, it allows defining the descriptive, qualitative, quantitative characteristics of the features under study. A positive interrelation between the indicators of the quality of life and hardiness (=.736; p≤.01), satisfaction with life
(=.707; p≤.01), subjective happiness (=.659; p≤.01) and self-efficacy (=.629; p≤.05) is found out. Conclusions. It has been determined such constituents of a person’s quality of life as subjective and objective and highlighted a particular significance of the very subjective assessment of the quality of life for the mental health of an individual. У статті представлені результати апробації психодіагностичної методики (n=117) на вивчення якості життя особистості з використанням авторського опитувальника. Метою є дослідження значення оцінки якості життя для подальшого його використання та визначення рівня якості життя людини як психологічної категорії. Методи дослідження: авторський опитувальник, тести зі стандартизованими анкетами, кореляційний аналіз, описові статистики. Результати. Представлено авторську модель якості життя, в основі якої є твердження, що дійсне значення якості життя відображене в суб’єктивних відчуттях людини, а ці відчуття формуються на основі конкретних об’єктивних умов і визначено психологічні ознаки та показники, які конкретизують параметри прояву якості життя. Представлено стандартизацію авторської методики “Опитувальник якості життя особистості”, який містить 16 тверджень та наведено результати апробації даної методики. Розподіл рівнів якості життя має наступні бали: низький рівень якості життя – 16-56 балів, середній рівень якості життя – 57-58 балів, високий рівень якості життя – 86-112 балів. Вимірювання якості життя ґрунтується на оцінці людиною рівня свого добробуту в фізичному, психічному, соціальному і економічному відношеннях. Надійність методики вивчення якості життя особистості є високою (α = .802). Авторська методика є дослідницькою, тому не визначає ступінь вираженості діагностованих параметрів, їх нормування, хоча дозволяє визначити змістові, якісні, кількісні характеристики досліджуваних якостей. Виявлено позитивний взаємозв’язок між показниками якості життя та життєстійкістю(=.736; p≤.01), задоволеністю життям(=.707; p≤.01), суб’єктивним щастям (=.659; p≤.01) і самоефективністю (=.629; p≤.05). Висновки. Визначено складові якості життя особистості такі як суб’єктивна та об’єктивна і підкреслено особливу значимість саме суб'єктивної оцінки якості життя для психічного здоров'я людини. |
uk_UA |