THE HOLOCAUST IN SOUTHERN UKRAINE: THE RESPONSE OF SURVIVED JEWS OF KALININDORF DISTRICT AFTER THE GERMAN OCCUPATION

Abstract

Based on archival documents and published and unpublished materials of oral history, the paper offers an overview of the Holocaust in the Kalinindorf district (territories of modern-day Kherson and Mykolaiv Oblast, Ukraine) and the reaction of survived Jews after their return from evacuation and the front. Through particular cases, the paper shows the variants of behaviour and adaptation of Jews to post-war living conditions. The mid-1940s serves as the historical background; it was a period when antisemitic attitudes strengthened in society and in the party leadership. The article indicates how the Jews returned to the pre-war lifestyle in rural areas, but also their rejection of new conditions and changes in the place where they lived. It also investigates the formation of the Jewish community’s tradition of commemorative practices in places of mass executions of Jews. На основі архівних документів, опублікованих і неопублікованих матеріалів усної історії, висвітлюється Голокост в Калініндорфському районі (території сучасних Херсонської та Миколаївської областей) та реакція урятованих євреїв після повернення з евакуації та фронту. На прикладі окремих випадків наведено варіанти поведінки та адаптації євреїв до післявоєнних умов життя. Історичним фоном виступає середина 1940-х рр. як період посилення антисемітських настроїв у суспільстві та партійній верхівці. Відзначається, як повернення євреїв до попереднього життєвого укладу в сільській місцевості, так і неприйняття нових умов і зміна місця проживання. Прослідковано формування традиції єврейської общини із проведення комеморативних практик в місцях масових розстрілів євреїв. Artykuł bazuje na dokumentacji archiwalnej, opublikowanych i nieopublikowanych relacjach historii mówionej, i stanowi zarys problemu Holokaustu w dystrykcie Kalinindorf (terytorium dzisiejszych obwodów chersońskiego i mikołajowskiego), ukazuje również reakcje ocalałych Żydów po powrocie z frontu i ewakuacji. Na przykładzie poszczególnych przypadków artykuł prezentuje różne zachowania i typy adaptacji Żydów do życia w powojennych warunkach. Tło historyczne stanowi połowa lat 40. XX wieku, jako okres wzmocnienia nastrojów antysemickich w społeczeństwie i wśród przywódców partyjnych. Artykuł opisuje zarówno powrót Żydów do przedwojennego sposobu życia na terenach wiejskich, jak i ich niechęć do nowych warunków i nowego miejsca osiedlenia. Prezentuje również badania nad kształtowaniem się wśród społeczności żydowskich tradycji praktyk upamiętniających w miejscach masowej eksterminacji.