dc.description.abstract |
На основі аналізу семантичних
аспектів kаtabasis’а визначено специфіку режисерсько-драматургічної роботи композитора.
З’ясовано, що в кульмінаційних зонах опери її головні герої, цар Борис і Юродивий, «підключені» до спільної інтонаційної програми, яка ґрунтується на ідеї катабасиса і плачу – основних музичних символів страждання і смерті. Доведено, що смислова динаміка kаtabasis’а, формуючи інтонаційну парадигму гріхопадіння-розп’яття-смерті, розгортається у координатах двох систем: латентно-інверсивної (Пролог) і прямої (сцена під Кромами). На основе анализа семантических аспектов kаtabasis’а выясняется специфика режиссёрской работы композитора. Определено, что в кульминационных зонах оперы её главные герои, царь Борис и Юродивый,
подключены к общей интонационной программе, основанной на идее катабасиса и плача – главных музыкальных символов страдания и смерти. Доказано, что смысловая динамика kаtabasisа, формирующая интонационную парадигму грехопадения-распятия-смерти, разворачивается в координатах двух систем: латентно-инверсивной (Пролог) и прямой (сцена под Кромами). The specificity of directorial aspect of the composer is revealed by making analyze of semantic aspects of katabasis. It is determined that in culminating zones of opera its main characters King Boris and the Simpleton – are connected to a common intonation program based on the idea of katabasis and crying which are considered as the main symbols of suffering and death. It is proved that semantic dynamic of katabasis forming tonal paradigm of lapse from virtue – crucifixion- death is developed in the coordinates of two systems: laten-invers (Prologue) and linear (the scene near Kromy). |
uk_UA |