Abstract:
З’ясований сучасний стан рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману та встановлена її фітоценотична різноманітність. Найбільшим синтаксономічним багатством характеризується клас Stellarietea mediae (13 асоціацій, 7 союзів та 3 порядки), меншим – ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris (10 асоціацій, 4 союзи і 2 порядки), найменшим – Polygono-Poetea annuae (1 асоціація, 1 союз і 1 порядок). Виділена нова асоціація – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Найпоширенішими на дослідженій території є ценози асоціацій Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Більшість виявлених асоціацій досить характерні для всієї Західної та Східної Європи, в тому числі України, однак вагомою є частка термофільних угруповань, зокрема Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris та Cynodontetum dactyli. Внаслідок катастрофічного зменшення в останні роки водної поверхні лиману спостерігається збільшення площ і кількість рудеральних угруповань, складених термофільними однорічниками. Встановлено, що формування рудеральної рослинності відбувалося за рахунок синантропних фітоценозів регіону та попередніх формацій природної рослинності. Наявність у складі ценофлори часом значної частки аборигенних видів (до 55 %) вказує на можливість ренатуралізації природної рослинності за умови зниження антропогенного тиску та запровадження відповідних заходів. Широке поширення та різноманіття рудеральної рослинності, а також високий ступінь її адвентизації свідчать про загрозливу екологічну ситуацію в регіоні та значний рівень антропогенної трансформації природних угруповань. Є вкрай необхідними заходи оптимізації, відновлення та реставрації напівприродних та антропогенних екосистем лиману. Вирішення цього завдання можливе лише шляхом створення Національного природного парку «Куяльницький». The present state of ruderal vegetation in the valley of the Kuyalnyk Liman is clarified, and its phytocenotic diversity is established. The largest syntaxonomic riches has the class Stellarietea mediae (13 associations, 7 alliances and 3 orders). ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris has 10 associations, 4 alliances and 2 orders and Polygono-Poetea annuae – 1 association, 1 alliance and 1 order only. The new association Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris are described. Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri are most widespread associations on the investigated area. These associations are quite characteristic for the whole of Western and Eastern Europe, including Ukraine, but thermophile communities Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris and Cynodontetum dactyli are present here. It is observed the increase in area and the number of ruderal communities of thermophilic annuals, due to the catastrophic reduction in recent years a water surface. Ruderal vegetation of the region is formed by synanthropic phytocoenoses and genetically previous formations of natural vegetation. There is a significant proportion of aboriginal species (up to 55 %) in floristic composition of ruderal communities. It indicates the possibility of renaturalization of natural vegetation, while reducing anthropic pressure. The wide distribution and diversity of ruderal vegetation, and its high degree adventization, testify to the threatening ecological situation in the region and a significant level of anthropic transformation of natural communities. Optimization and restoration of semi-natural and anthropic ecosystems of the Liman are necessary. The creation of the Kuyalnytskyi National Natural Park is the only solution of this problem. Выяснено современное состояние рудеральной растительности долины Куяльницкого лимана и установлено ее фитоценотическое разнообразие. Наибольшим синтаксономическим богатством характеризуется класс Stellarietea mediae (13 ассоциаций, 7 союзов и 3 порядка), меньшим – Artemisietea vulgaris (10 ассоциаций, 4 союза и 2 порядка), наименьшим – Polygono-Poetea annuae (1 ассоциация, 1 союз и 1 порядок). Выделена новая ассоциация – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Наиболее распространенными на исследуемой территории являются ценозы ассоциаций Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Большинство выявленных ассоциаций достаточно характерны для всей Западной и Восточной Европы, в том числе Украины, однако весомой является доля термофильных сообществ, в частности Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris и Cynodontetum dactyli. Вследствие катастрофического уменьшения в последние годы водной поверхности лимана наблюдается увеличение площадей и количество рудеральных сообществ, образованных термофильными однолетниками. Установлено, что формирование рудеральной растительности происходило за счет синантропных фитоценозов региона и предыдущих формаций природной растительности. Наличие в составе ценофлоры временами значительной части аборигенных видов (до 55 %) указывает на возможность ренатурализации природной растительности при условии снижения антропогенной нагрузки и внедрения соответствующих мероприятий. Широкое распространение и разнообразие рудеральной растительности, а также высокая степень ее адвентизации свидетельствуют об угрожающей экологической ситуации в регионе и значительном уровне антропогенной трансформации природных сообществ. Являются крайне необходимыми меры оптимизации, восстановления и реставрации полуестественных и антропогенных экосистем лимана. Решение этой задачи возможно лишь путем создания Национального природного парка «Куяльницкий».
Description:
ДУБИНА Д.В., ЕННАН А.А., ДЗЮБА Т.П., ВАКАРЕНКО Л.П., КІРЮШКИНА Г.М., ШИХАЛЄЄВА Г.М. (2018). Синтаксономія рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману. Чорноморськ. бот. ж., 14 (3): 240–268. doi: 10.14255/2308-9628/18.143/4