ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ

Abstract

У статті висвітлено основні лексичні засоби об’єктивації емоцій людини в сучасній німецькій жіночій прозі. Виявлено дві групи елементів: слова й словосполучення. Словосполучення диференційовано за формою і змістом. Акцентовано увагу на лексико-граматичних класах емотивної лексики, виділено повнозначні (займенник, (зворотне) дієслово, іменник, прикметник, прислівник) слова й неповнозначні (емотивний вигук). Розглянуто форми емотивних дієслів (дієприкметник І, ІІ) і емотивних прикметників (основна, вища). Проаналізовано вживання найменш активованих лексем і словосполучень, що належать до тематичної підгрупи "нейрофізіологічні прояви емоцій", а також загальновживаних дієслів та стилістично забарвлених. Доведено, що домінантним аналізатором жінки в світовідчутті, світосприйнятті й світорозумінні є зір. The article presents basic lexical means of objectification of emotions human in Modern German woman’s prose. Two classes of elements have been revealed: words and word-combinations. The word-combinations have been differentiated by form and content. Emotive vocabulary has been laid upon parts of speech, namely pronoun, (inverse) verb, noun, adjective, adverb and emotive interjection. The forms of emotive verbs (participle I, II) and emotive adjectives (basic, higher) have been considered. The use of bare activated lexemes and word-combinations which belong to theme subgroup "neurophysiologic manifestation of emotions" and as well of vernacular and style marking verbs has been analyzed. It is proved, that the woman the best feels, perceives, and understands world with eyes. В статье освещены основные лексические средства объективации эмоций человека в современной немецкой женской прозе. Выявлены две группы элементов: слова и словосочетания. Словосочетания дифференцированы по форме и содержанию. Акцентировано внимание на лексико-грамматических классах эмотивной лексики, в том числе знаменательные части речи (местоимение, (возвратный) глагол, существительное, прилагательное, наречие) и служебные (эмотивное междометие). Рассмотрены формы эмотивных глаголов (причастие І, ІІ) и эмотивных прилагательных (основная, высшая). Проанализировано употребление низкочастотных лексем и словосочетаний, принадлежащих к тематической подгруппе "нейрофизиологические проявления эмоций", а также общеупотребительные и стилистически окрашенные глаголы. Доказано, что при мироощущении, мировосприятии, миропонимании у женщины доминирует зрение.