ASSESSMENT OF THE IMPACT OF MOTOR DEVELOPMENT ON ADAPTATION TO LEARNING

Abstract

The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in developing reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. The purpose of the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Research methods are as follows: O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korn- iev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while performing tests that are a ground for basic neuropsycho- logical correction. Conclusions. It has been substanti- ated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be limited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program. Устатті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методи дослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О. Лурії, адаптована до дітей шкільного віку Ж. Глозман; методика діагностики дислексії у дітей О. Кор- нєва і О. Ішимової. Здійснено обробку результатів методами математичної статистики, а саме – кореляційний аналіз за Пірсоном та точково-бісеріальних коефіцієнтів кореляції. Результати. Визначено найбільш значущі показники роботи рухової системи дитини, які мають вплив на успішність оволодіння навичками читання у двох вікових групах школярів (7-9 та 10-12 років). З’ясовано найбільш значущі помилки при виконанні проб школярами, що є підставою для базових напрямків нейропсихологічної корекції. Висновки. Обґрунтовано, що читання – багаточинниковий процес і допомога дитині при труднощах з ним не може обмежува- тися одноманітними методами. Констатовано, що нейропсихологічна діагностика допомагає встановити чинники, які є несформованими і впливають на навчання дитини, диференціювати помилки і побудувати ефективний корекційний маршрут. Першим кроком корекції має бути робота з руховою сферою дитини, що доведено нашим дослідженням. Зазначено, що основою програми може бути сенсомоторна корекція на базі теорії про побудову і біомеханіку рухів М. Бернштейна.