МОВНО-МОВЛЕННЄВІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА. СЕМАНТИКА. ФУНКЦІЇ. ІСТОРІЯ

Abstract

Звіт про науково-дослідну тему: 101 с., 215 джерел, 1 додаток. Об’єкт дослідження – мовно-мовленнєві одиниці німецької мови. Мета дослідження – визначення лінгвістичних механізмів формування мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови, окреслення їх семантики, встановлення функціонування феномену на синхронно-діахронному зрізах. Методи дослідження – структурно-семантичний, контекстуальний, описовий, психолінгвістичний, порівняльно-історичний та ін. Зосереджено увагу на проблемах дослідження онтологічних та гносеологічних властивостей мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови з позицій різних наукових підходів, розширено уявлення про шляхи їх аналізу. Обґрунтовано систему вивчення лінгвістичних закономірностей та тенденцій розвитку мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови. Висвітлено співвідношення мови і мовлення як явищ, що історично та культурно розвиваються і взаємодіють, визначено механізми формування аналізованих феноменів. Окреслено семантику мовно-мовленнєвих одиниць німецької мови, встановлено їх функціонування на синхронно-діахронному зрізах. Осмислено ключові проблеми сучасного мовознавства, світоглядні парадигми когнітивної, комунікативної, функціональної, порівняльно історичної лінгвістики, простежено взаємозв’язок національних та загальнолюдських ознак мови, мовлення і мовленнєвої діяльності, охарактеризовано особливості функціонування елементів та методику їх вивчення. Отримані результати дають змогу досліджувати мовно-мовленнєві одиниці німецької мови в площині ментальних процесів, з’ясувати, як лексеми об’єктивують знання етносу про навколишній світ. Research report: 101 p., 215 sources, 1 supplement. The object of research is the language units of the German language. The purpose of the research is to determine the linguistic mechanisms of formation of language and speech units of the German language, to outline their semantics, to establish the functioning of the phenomenon on synchronous-diachronic sections. Methods of research are structural-semantic, contextual, descriptive, psycholinguistic, comparative-historical, etc. The attention is focused on the problems of studying the ontological and epistemological properties of language-speech units of the German language from the standpoint of different scientific approaches, ways of its study are investigated. The system of studying linguistic regularities and tendencies of development of language and speech units of the German language is substantiated. The ratio of language and speech as phenomena that historically and culturally develop and interact is highlighted, the mechanisms of formation of the analyzed phenomena are determined. The semantics of language and speech units of the German language are outlined, its functioning on synchronous-diachronic sections is established. The main problems of modern linguistics, worldview paradigms of cognitive, communicative, functional, comparative-historical linguistics are comprehended, the interrelation of national and universal features of language, speech and speech activity is traced, features of functioning of elements and a technique of its studying are characterized. The obtained results make it possible to study the language and speech units of the German language in the plane of mental processes, to find out how tokens objectify the knowledge of the ethnos about the world around them.