dc.description.abstract |
The purpose of this empirical research is 1) to study such
characteristics of the military cadets’ emotional intelligence
as the ability to identify and manage their emotions;
2) to analyze the correlation between preference
for coping strategies used by military cadets dealing with
combat and military-professional stress and emotions
experienced by these cadets. Materials and methods.
The study was conducted in April 2022. The respondents were third-year cadets of the Military Institute of Telecommunication
and Information Technologies studying
for a Bachelor of Military Science in Military Management.
The first stage of research was the activation of cadets’
experiences owing to catatymically imaginative technique
(representations of images) – they were asked
to draw symbolic images of their ordeals. In the second
stage we used self-report technique. The cadets were
asked to describe their emotions towards the events
they had experienced and the actions they took to create
a balance between themselves and the external situation.
The results were analyzed through descriptive statistics
and Pearson’s correlation coefficient analysis. Results.
22.0% of the cadets failed to understand and identify
their emotions – they were unable to name their emotions
regarding the events they experienced and to draw
symbolic images of their experiences. 78.0% of the cadets
were able to identify their emotions. The cadets experienced
complex emotions, but in which it was possible to
distinguish such basic components: anxiety, anger, apathy
and hope. A total of 32 emotions were listed. This fact can
indicate cadets’ clear understanding of their emotional
state through the pressure of some emotions. The choice
of coping strategies was made on the basis of optimistic/
pessimistic interpretation of a stressful situation. Conclusions.
The impact of the following factors needs to
be taken into account for studying servicemen’ ability to
express and manage their emotions: 1) an integral part
and key normative component of military subculture is
emotion suppression and emotional avoidance, which
may be adaptive in the short term when other strategies
are not available; 2) there is a danger of chronic,
overwhelming combat and military-professional stress,
which is associated with the specifics of military activity;
3) there is the risk of occurrence of a stress-related problems
with feeling emotions (alexithymia), in which there
are a deterioration of symbolizing capability, a growing
tendency towards concrete, logical thinking on the background
of deficiency of emotions; the risk of development
of a psychological condition of an emotional storm, when
emotions take over so that it is difficult to handle them,
or an emotional condition of nervous exhaustion, depression
and indifference to what is happening. Therefore,
the study of the emotional intelligence of military personnel
requires the development of special tools. There
is a significant correlation between preference for coping
strategies used by military cadets dealing with combat
and military-professional stress and emotions experienced
by these cadets.
Метою є дослідження такої характеристики емо-
ційного інтелекту курсантів військового інституту,
як здатність розпізнавати емоції, а також оцінити
передбачуваність вибору стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу в залежності
від типу емоцій. Методи і матеріали. Дослідження
проводилося у квітні 2022 року серед курсантів третього курсу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, які навчаються за спеціальністю
“Військове управління”. На першому етапі дослідження було здійснено активацію переживань кур-
сантів за допомогою кататимних імагінацій (продуку-
вання образів) – їм було запропоновано намалювати
символічні образи їх переживань. На другому етапі
були використані інструменти самозвіту – курсантам було запропоновано описати емоції, які вони
відчувають з приводу пережитих подій та ті заходи,
які вони вживають, щоб створити баланс між собою
і зовнішньою ситуацією. Отримані результати були
опрацьовані за допомогою дескриптивного і кореляційно-регресійного аналізу. Результати. З’ясовано,
що 22.0% курсантів продемонстрували нездатність
розібратися у своїх емоціях та почуттях – вони не
змогли назвати свої емоції з приводу пережитих
подій та намалювати символічні образи їх пережи-
вань. 78.0% курсантів зуміли визначити свої емоції.
Курсанти відчували емоції, які мають складні структури, але у яких можна було виділити такі базові
компоненти: “тривога”, “гнів”, “апатія”, “надія”. Усього
було названо тридцять два видів емоцій та емоційних
станів, що може свідчити про ясне розуміння курсан-
тами свого емоційного стану та тих емоцій, під впливом яких вони перебувають. Вибір копінг-стратегій
здійснювався курсантами на основі оптимістичної/
песимістичної інтерпретації стресової ситуації.
Висновки. На спроможність військовослужбовців
розпізнавати свої емоції впливають такі чинники:
1) невід’ємною частиною та ключовим нормативним
компонентом військової субкультури є придушення
емоцій та уникнення переживань; 2) існує небезпека
повсякденного бойового та військово-професійного
стресу, що пов’язано зі специфікою військової діяль-
ності; 3) ймовірність виникнення в умовах бойового
та військово-професійного стресу особливого психологічного стану алекситимії; 4) ризик розвитку
в умовах бойового та військово-професійного стресу
психологічного стану емоційної бурі або емоційного
стану моральної втоми, пригніченості та байдужості
до того, що відбувається. Тому, вивчення емоційного
інтелекту військовослужбовців потребує розробки
спеціального інструментарію. Між емоціями, що
переживають військовослужбовці під час бойового
та військово-професійного стресу і вибором стратегій подолання стресу існує значуща кореляція. |
uk_UA |