INFLUENCE OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES ON SYNTHESIS FUNCTION AND CELLULAR DESTRUCTION OF HEPATOCYTES IN VITRO

Abstract

The aim of the study was to reveal the effect of biologically active substances on the synthesis activity and cellular destruction of hepatocytes in vitro. Liver sections were prepared for investigation and placed in culture vials with DMEM nutrient medium with 15% calf serum, glucose, and antibiotics (streptomycin and penicillin). Liver sections were incubated for 14 days with interleukin-2 (roncoleukin) at a concentration of 5000 IU/ml and 7500 IU/ml, and erythropoietin (epobiocrine, “Biopharma”, USA) at a concentration of 13 IU/ml (high concentration), 6.5 IU/ml (medium concentration) and 1.3 IU/ml (low concentration) and without stimulation (control cultures). Synthesis activity and cellular destruction of hepatocytes were studied by determining the protein content, alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase activity in the supernatant of liver organ cultures on the 7th and 14th days of incubation. It was found that culturing organotypic cultures with IL-2 did not affect the synthesis function of hepatocytes, but reduced aspartate aminotransferase activity throughout the culture period. At a concentration of 7500 IU/ml IL-2 showed a weak epatotoxic effect. It was found that erythropoietin at a medium concentration had a hepatoprotective effect, at a high concentration it suppressed the synthesis activity of hepatocytes and contributed to the destruction of the cytoplasmic membrane of cells. At low concentrations, erythropoietin increased the synthesis activity of liver cells but caused an increase in the activity of aminotransferases, this may indicate both mass cell death and intensification of amino acid transamination processes. It was established that interleukin and its inhibitor cause biological effects when incubated with organotypic cultures. Вивчали вплив біологічно активних препаратів на синтетичну активність та клітинну деструкцію гепатоцитів in vitro. Для дослідження робили зрізи печінки та поміщали у культуральні флакони з живильним середовищем DMEM з додаванням 15%-ї телячої сироватки, глюкози та антибіотиків (стрептоміцин та пеніцилін). Інкубували протягом 14 діб з інтерлейкіном-2 (ІЛ-2, ронколейкін) у концентрації 5000 і 7500 МО/мл, еритропоетином (епобіокрин, «Biopharma», США) у високій концентрації (13 МО/мл), середній (6,5 МО/мл) та низькій (1,3 МО/мл), а також без стимуляції (контрольні культури). Досліджували синтетичну активність та клітинну деструкцію гепатоцитів за вмістом білка, активністю аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) у супернатанті органних культур печінки на 7-й та 14-й день інкубації. З’ясували, що культивування органотипових культур з ІЛ-2 не вплинуло на синтетичну функцію гепатоцитів, проте зменшило активність АсАТ протягом усього періоду культивування. У концентрації 7500 МО/мл ІЛ-2 виявляв слабку гепатотоксичну дію. Встановлено, що еритропоетин у середній концентрації чинив гепатопротекторну дію, у високій – пригнічував синтетичну активність гепатоцитів та сприяв руйнуванню цитоплазматичної мембрани клітин, у низькій концентрації збільшував синтетичну активність клітин печінки, однак, викликав збільшення активності амінотрансфераз. Це може свідчити як про масову загибель клітин, так і про інтенсифікацію процесів трансамінування амінокислот. Було встановлено, що інтерлейкін та його інгібітор викликають біологічні ефекти при інкубуванні з органотиповими культурами.