dc.description.abstract |
Для якісної підготовки фахівця з іноземних мов у сучасному
мультикультурному просторі є необхідним знання того, яким чином
внутрішньомовні та зовнішні (соціальні, історичні, культурні, політичні
тощо) чинники впливають на професійну підготовку філологів-фахівців з
іноземних мов у контексті лінгвістичної глобалізації.
Наразі увага вчених зосереджена на питаннях упливу глобалізації на
розвиток світових мов, позитивних результатах і негативних наслідках
глобалізаційних процесів. Поява нових глобалізаційних явищ зумовила низку
нерозв’язаних питань: глобалізація і мовна політика, глобалізація і
національна ідентичність, глобалізація і національна культура, глобалізація і
екологія мови, глобалізація і мовна освіта, глобалізація і мова тощо.
Проблема професійної підготовки філологів у контексті лінгвістичної
та освітньої глобалізації не поставала предметом самостійного наукового
пошуку. Тому зазначена тема має наукову новизну і є актуальною.
У зв’язку з тим, що Херсонщину офіційно визнано одним з основних
регіонів України, де туризм є пріоритетним напрямком розвитку, існує
необхідність забезпечення цієї галузі висококваліфікованими кадрами –
знавцями іноземних мов, що спеціалізуються на краєзнавстві та
країнознавстві.
Практична значущість цього дослідження полягає в тому, що в
результаті аналізу ролі лінгвальних та екстралінгвальних чинників на
формування фахівця з іноземних мов у сучасному мультикультурному
просторі обґрунтовані нові концептуальні підходи до професійної підготовки
філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів, стрімкого
розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, активізації економічної,
освітньої, наукової та культурної інтеграції України до загальноєвропейської
і світової спільноти.
Проаналізовані та апробовані актуальні питання країнознавства та
краєзнавства відображають культурні реалії англомовного суспільства,
інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії, описані
іноземною мовою, при цьому студенти-філологи мали можливість отримати
навички перетворення (трансформації) лексичних, граматичних та
стилістичних характеристик вихідних одиниць. У результаті аналізу та
узагальнення сучасних проблем країнознавства та краєзнавства виконавці
науково-дослідного завдання набули практичних умінь використання
найбільш ефективних прийомів інтерпретації культурних реалій.
Мета науково-дослідної роботи: Виявити роль внутрішньомовних та
зовнішніх (соціальних, історичних, культурних, політичних тощо) чинників,
спрямованих на професійну підготовку філологів-фахівців з іноземних мов у
контексті лінгвістичної глобалізації.
Завдання, на вирішення яких спрямовано науково-дослідну роботу:
- проаналізувати актуальні питання країнознавства та краєзнавства, які
відображають культурні реалії англомовного суспільства,
інтерпретовані рідною мовою, а також вітчизняні культурні реалії,
описані іноземною мовою;
- удосконалити практичні вміння використовувати найбільш ефективні
прийоми інтерпретації культурних реалій іноземною та рідною
мовами;
- обґрунтувати нові концептуальні підходи до професійної підготовки
філологів з урахуванням глобалізації суспільно-політичних, соціально економічних, техніко-технологічних, культурно-освітніх процесів,
стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій,
активізації економічної, освітньої, наукової та культурної інтеграції
України до загальноєвропейської і світової спільноти. |
uk_UA |