dc.description.abstract |
Вернакулярні райони – це території, що виділяються на основі аналізу їх сприйняття населенням (місцевими жителями, туристами, жителями інших регіонів). Інтерес до даного районування посилився останнім часом внаслідок розвитку біхевіористичного підходу в географії, інтересу до проблем місцевої ідентичності, а також викликами з боку управлінської практики, а саме
формуванням економічно та соціально цілісних та самостійних територіальних громад. У статті
обґрунтовано доцільність використання ментальних карт для виділення та дослідження міських
вернакулярних районів, відображено основні етапи районування з акцентом на збір емпіричного
матеріалу та інтерпретацію ментальних карт. У дискусії подано авторський погляд на проблему
об’єктивності міських вернакулярних районів та інтерпретацію й використання результатів дослідження. Ментальна карта є джерелом первинної інформації, що отримується в узагальненому
та генералізованому вигляді безпосередньо від жителя міста. Будучи спрощеним зображенням
міського ландшафту, карта відображає найбільш впізнавані, популярні серед місцевих жителів
об’єкти. Серед образів, що жителі відображають на картах, райони займають особливе місце,
оскільки ними є ті частини міста, в межах яких і протікає повсякденне життя: поїздки на роботу,
отримання послуг, відпочинок, розваги, спілкування. Дослідження вернакулярних районів передбачає, окрім іншого, їх ідентифікацію, класифікацію за функціональними ознаками, аналіз перцепційних портретів (ідентичності) районів. Обмеження методу пов’язані з формуванням вибірки
респондентів – авторів ментальних карт, а також із труднощами інтерпретації ментальних карт.
Водночас, ментальні карти як метод дослідження вернакулярних районів мають свої беззаперечні
переваги, оскільки є джерелом унікальної інформації про сприйняття міського простору.
Vernacular regions/districts are areas distinguished based on the analysis of their perception by the
people (local residents, tourists, residents of other regions, etc.). Interest in this kind of regionalization
has been stipulated recently by the development of the behavioural approach in geography, shift of the
geography research focus on the local identity problems and, especially in Ukraine, by management practice
challenges, namely the formation of economically and socially integral and self-sufficient territorial
communities. The article substantiates the expediency of using mental maps for the identification and
subsequent investigation of urban vernacular districts, shows the principal stages of regionalization
technique with an emphasis on the collection of empirical material and the interpretation of mental maps.
The discussion presents the author’s view on the problem of objectivity of urban vernacular districts, as well in a generalized and deliberately withholding form directly from a city resident or another person. Being a
simplified representation of the urban landscape, such a map displays the most recognizable and popular
objects among local residents. Among the images that residents display on mental maps, vernacular
districts occupy a special place since they are those parts of the city within which their everyday life
takes place: commuting to work, receiving services, recreation, entertainment, communication, etc. The
study of vernacular districts involves, inter alia, their identification, classification by functional features,
and analysis of their perceptual portraits (identities). The limitations of the method are related to the
selection of a sample of respondents (authors of mental maps), as well as to the difficulties of interpreting
mental maps. At the same time, mental maps as a method of investigating vernacular districts have their
undeniable advantages, since they are source of unique information about the perception of urban space. |
uk_UA |