dc.description.abstract |
Мета. Статтю присвячено вивченню відмінностей соціальних та політичних очікувань, що сформувалися в українців в умовах режимно-обмежувальних заходів та пов’язаних зі зміною особистісних
оцінювань ризиків, загроз та переживань, спричинених надзвичайною ситуацією.
Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, проводилося
у два етапи (березень 2020 р. та вересень 2020 р.). Вимірювання змінних (оцінювання ризиків, загроз,
переживань, соціальних та політичних очікувань) здійснювалося за допомогою розширеної шкали Лайкерта. Вибіркові сукупності формувалися за допомогою онлайн-опитування (а саме «вибірки, керованої
респондентом») із дотриманням процедур забезпечення репрезентативності. Фокус уваги в інтерпретації отриманих результатів було поставлено на тому, якими можуть бути наслідки цих відмінностей
у разі прогнозування соціальної та політичної поведінки громадян.
Результати. Встановлено, що актуалізація негативних соціальних та політичних очікувань у суспільстві відбулася на тлі нечіткості кроків з протидії пандемії, непередбачуваності та відсутності пояснень
у змінах режиму функціонування економіки тощо, а тому песимізм чи оптимізм оцінювань пов’язаний
не з особистісними настановленнями, а реальним віддзеркаленням подій. Стверджується, що посилення негативних алоцентричних переживань на тлі високого оцінювання соціальних, політичних
й особистісних загроз та ризиків може провокувати загострення соціального протистояння, зростання
напруженості та конфлікти, а також перешкоджати встановленню суспільної злагоди та соціальної солідарності.
Висновки. Соціальні очікування є компонентом системи регуляції соціальної поведінки особистості (взаємодії в групі, суспільстві), що діють як узгоджена система вимог щодо норм, позицій, соціальних ролей. Варіативність реакцій на конкретний перебіг подій, яка є властивістю диференційованого суспільства, сприяє утворенню і розвитку складної розгалуженої системи соціальних очікувань
у суспільстві, виявляючись чинником динамічних процесів у ньому. Суспільство потребує впровадження цілеспрямованої програми психологічної протидії та профілактики явищ, що можуть виявитися провокаторами соціальних деструкцій.
Purpose. The article covers the analysis of differences in social and political expectations of Ukrainians,
which have evolved under the restrictive measures and have been related to the change of risks, threats
and experiences personal assessments in the emergency situation.
Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unrelated samples, was undertaken in two steps,
the first of which was in March 2020, and the second – in September 2020. Variables were measured by
using an extended Likert scale to assess risks, threats, experiences, social and political expectations. Sample
populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with
the procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on the consequences
which might occur for predicting of the citizens’ social and political behavior.
Results. It was determined that the actualization of negative social and political expectations in society had
taken place due to the background of unclear pandemic control actions, unpredictability, and lack of interpretation
for changes in the economic regime, etc. Therefore, the pessimism or optimism of the assessments is related
not to personal attitudes, but to a real reflection of events. It was argued that the intensification of negative
allocentric experiences against the background of high assessments of social, political and personal threats
and risks could provoke exacerbation of social confrontation, increase tensions and conflicts, as well as hinder
the establishment of social consensus and social solidarity.
Conclusions. Social expectations are interpreted as the individual’s components of the system of social
behavior regulation (of the interaction in group or society), acting as a coherent system of requirements for
norms, positions, social roles. It is shown that, as an attribute of a differentiated society, the variability in
reactions to a specific course of events contributes to the formation and development of a complex ramified
system of social expectations, being a factor of dynamic processes in the society itself. It was considered
that society needed the implementation of a targeted program for psychological counteraction and prevention
of phenomena that might provoke social destruction. |
uk_UA |