dc.description.abstract |
Purpose. The article aims to study the concept of “psychological correction” in the modern research
literature and proposes the concept “psychological correction of speech”.
Methods. The article uses theoretical research methods, namely analysis and generalization of the theoretical
and methodological foundations of research to determine the state of development of the problem and promising
directions for its solution.
Results. We consider it is important for our further research to clear the meaning of the following basic
concepts such as communication, personality-oriented approach, medical and psychological correction. In
the conditions of martial law in Ukraine, the number of people in need of special help and support at all levels
is significantly increasing, in particular with regard to the restoration of speech in case of local lesions of brain
structures. Since one of the most common nosological groups, characterized by a high level of disability
of working age, is a group of cerebrovascular pathologies associated with local brain damage, accompanied by
impaired higher mental functions, there is a need for more detailed study of psychological correction of speech
disorders after suffered a stroke in adults. One of the main conditions of speech communication is the feedback
provided by the acts of transmission and receipt of the speech message. The rupture of the connection between
these mechanisms in local brain lesions, which leads to the destruction of speech activity and makes it
impossible to communicate, lies at the heart of aphasia.
Conclusions. We consider the psychological correction of speech as a set of methods of subject-object
influence on the client in order to correct speech and thinking disorders that regulate behavior in a particular
speech situation.
Метою статті є вивчення поняття «психологічна корекція» в сучасній науковій літературі та надання
авторського тлумачення поняття «психологічна корекція мовлення».
Методи. У статті використано теоретичні методи дослідження, а саме аналіз та узагальнення
теоретичних і методичних засад дослідження для визначення стану розробленості проблеми
та перспективних напрямів її вирішення.
Результати. Вважаємо важливим для нашого подальшого дослідження прояснити зміст таких
основних понять, як «спілкування», «особистісно орієнтований підхід», «медико-психологічна
корекція». В умовах воєнного стану в Україні значно збільшується кількість людей, які потребують
спеціальної допомоги та підтримки на всіх рівнях, зокрема щодо відновлення мовлення в разі локальних
уражень структур мозку. Оскільки однією з найпоширеніших нозологічних груп, які характеризуються
високим рівнем інвалідності працездатного віку, є група цереброваскулярних патологій, пов’язаних із
локальним ураженням головного мозку, що супроводжується порушенням вищих психічних функцій,
виникає необхідність більш детального вивчення психологічної корекції порушення мовлення після
перенесеного інсульту в дорослих. Однією з головних умов мовленнєвого спілкування є зворотний
зв’язок, що забезпечується актами передачі та отримання мовленнєвого повідомлення. Так, зокрема,
в основі афазії лежить розрив зв’язку між цими механізмами в разі локальних уражень мозку, що
призводить до руйнування мовленнєвої діяльності та унеможливлює спілкування.
Висновки. Психологічну корекцію мовлення розглядаємо як комплекс методів суб’єктно-об’єктного
впливу на клієнта з метою корекції мовленнєвих і мисленнєвих порушень, що регулюють поведінку
в конкретній мовленнєвій ситуації. |
uk_UA |