dc.description.abstract |
Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження.
Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття
міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних
визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні
питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти
міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету.
Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансфор-
мація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого
«Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції,
реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування).
Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим.
Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним
образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто.
The aim of the study is to determine the specifics of the city image among students of urban and rural origin.
The methods. The architectural semantic differential “The city” (A.S. Shemelina, O.E. Vanina) to identify
the main characteristics of the urban space perception, the differences and similarities of the urban environment rated on the scale from 1 to 5. The respondents were also offered the questionnaire’s questions regarding their
willingness to leave the city or stay. The research sample consisted of students of urban origin and those whose
parents live in the village, and the students live in a university dormitory.
The results. It has been revealed that the rural residents, when changing their place of living, have
the adaptation problem, that is, the transformation of the value-meaning system and identity. This transformation
can have the following consequences: positive (personal growth, discovery of creative aspects of one’s self,
self-realization), neutral (adaptation, restoration of the previous functional level, preservation of stable
connections with the self-image), negative (traumatic, destructive tendencies, disorganization reactions,
the feeling of loneliness, irritation).
The conclusions. The differences in the ideas of the city image by the students-“citizens” and students-
“villagers” have been established. It has been stated that the students who came to the city of Kherson to study
from rural areas consider the city to be more noisy, energetic, dynamic, fast in comparison with students-
Kherson’s residents. Yet, the students-“citizens” believe that the city is beautiful, cozy, and warm. It has been
determined that the desire to leave this city and change the city of residence is associated with a certain image
of the city, that is, the more negative characteristics the image has, the higher the probability of the students’
migration willingness, and the desire to find another city to live in. |
uk_UA |