СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЧИННИКИ Й РЕСУРСИ ПІДТРИМАННЯ

Abstract

Мета. На основі аналізу теоретичних інтерпретацій феномену суб’єктивного благополуччя ідентифікувати психологічні чинники та ресурси його підтримання молоддю, що опинилася сьогодні в умовах соціальної невизначеності Методи. Загальнотеоретичні методи аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення, інтерпрета- ції різних наукових підходів та емпіричних результатів. Результати. Здійснено аналіз розробленості проблеми благополуччя з точки зору різних наукових позицій; розглянуто співвідношення понять суб’єктивного і психологічного благополуччя. Суб’єктивне благополуччя визначено як емоційно-оцінне ставлення особи до власного життя, власної особистості, взаємостосунків з іншими людьми, що виражається у задоволеності з життя загалом й окремими його сферами та є основою для самореалізації. Проаналізовано чинники та психологічні ресурси підтримання суб’єктивного благополуччя, визначено їхню специфіку та відмінності між ними. Молодість розглянуто як період, коли встановлюються траєкторія благополуччя особи, водночас зазначено, що молодь є однією з уразливих соціальних категорій населення в контексті збереження її здоров’я та психологічного благополуччя, особливо в умовах соціальної нестабільності й невизначеності. Психологічні ресурси особистості представлено як засоби трансформації сприйняття таких умов та як такі, що відіграють ключову роль в їх опануванні та підтримці суб’єктивного благополуччя. Висновки. Суб’єктивне благополуччя відображає благополучність різних сторін буття та включає в себе оцінку і ставлення особи до себе і свого життя, а також передбачає активність суб’єкта, що зумовлює прагнення до самореалізації, переконаність в можливості і здатність впливати на ситуації, опановувати їх. Фокусування на невизначеності як на особливому тлі суспільного життя проблематизує окремі аспекти досягнення суб’єктивного благополуччя молоддю як однією з уразливих соціальних категорій в контексті її благополуччя. Включення в контекст дослідження суб’єктивного благополуччя молоді толерантності до невизначеності як психологічного ресурсу його підтримання постане перспективою подальших досліджень. Purpose. On the basis of theoretical interpretations analysis of the subjective well-being phenomenon to identify the psychological factors and resources for its maintenance by young people who nowadays happen to be in conditions of social uncertainty. Methods: general theoretical methods of analysis, comparison, systematization, generalization, interpretation of different scientific approaches and empirical results. Results. The analysis of the well-being problem development has been carried out, the correlation between the concepts of subjective and psychological well-being has been considered. Subjective well-being is defined as a person’s emotional and evaluative attitude towards their own life, their own personality, relationships with other people, and which is expressed through satisfaction with life in general and its individual spheres and is the basis for self-realization. The factors and psychological resources of subjective well-being maintenance have been analyzed, their specifics and differences between them have been determined. Adolescence is considered as a period when the trajectory of a person’s well-being is being established. At the same time, it is noted that young people are one of the vulnerable social categories of population in the context of preserving their health and psychological well-being, especially in conditions of social instability and uncertainty. The psychological resources of an individual are presented as transformation means of such conditions perception, and as the ones which play a key role in mastering them and maintaining subjective well-being. Conclusions. Subjective well-being reflects the well-being of various aspects of entity and includes the person’s assessment and attitude towards themselves and their life. It also involves the subject’s activity which determines the desire for self-realization, confidence about the possibility and ability to influence situations, master them. Focusing on uncertainty as a special social life background complicates certain aspects of achieving subjective well-being by young people as one of the vulnerable social categories in the context of their well-being. The inclusion of tolerance to uncertainty in the context of the young people’s subjective well-being research as a psychological resource for its maintenance will become a perspective for further study.