dc.description.abstract |
Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально
впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного
чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа
включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію
особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії
інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності.
Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за
допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові
сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами»)
з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку.
Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах
інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності
інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності.
Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди
підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи
безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публіка-
цію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на
суспільство.
Purpose. The relevance of the problem stated in the article drives from the fact that infodemic totally
influences all areas of human activity. Media (іncluding social media) are considered to be one of the most
important factors in the process of creating and distributing infodemic narratives – both in an intentional or a nonintentional
way. This study aims to investigate how media influences an informative adaptation of a personality
during spread of coronavirus infection, to develop recommendations for protection and counteraction against
information superfluity. The scientific novelty of the study consists in assessment of the peculiarities of media
perception by people of different ages and employed in different areas of professional activity.
Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unbounded samples, was undertaken in
two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in April 2021. Variables were measured
with an extended Likert scale to assess different aspects of media flow. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with procedures ensuring
representativeness. The focus of the results interpretation was on socially determined vectors of changes in
assessment of media flow.
Results. Two vectors have been singled out to explain changes in assessment of media flow under
infodemic circumstances. The first of them is mediated by age characteristics, while the second is mediated
by a field of professional activity. The first vector – desensitization – acts in the direction of loss of novelty
and attractiveness of information related to the pandemic. The second vector – pragmatism – is determined by
the usefulness of information for the organization of professional activity.
Conclusions. Media played a crucial role in making people connected in spite of isolation, providing
information regarding both the precautions, disease statistics, safety measures as well as health-threatening
misinformation, rumors and fake news. It is necessary to advocate an increasing responsibility of media
towards their target audiences for publishing fake news; deeper fact-checking of information that could be
a threat to society. |
uk_UA |