dc.description.abstract |
Метою дослідження є систематичний огляд джерел із проблеми емоційної експресивності найближчого оточення щодо осіб із психічними й фізичними захворюваннями.
Методами дослідження є аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури в період 2018–2022 рр.
Пошук здійснювався за допомогою ключових слів «емоційна експресивність», «емоційна експресивність
стосовно осіб із хронічними захворюваннями», «емоційна експресивність із боку піклувальників, членів
сім’ї, медперсоналу» з використанням баз Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed, Ind-Med. Ці бази було вибрано з огляду на те, що вони вміщують більшість статей із медичної та психологічної
галузей. Після пошуку статей у цих наукометричних базах здійснено додатковий пошук у Reaerch4Life
та Mendeley, щоб переконатися в повному охопленні відповідних публікацій. Основними критеріями
відбору джерел для аналізу були: а) період проведення досліджень (2018–2022 рр.); б) розроблення чіткої методології дослідження, з позиції якої перебіг хронічного захворювання пов’язаний із сімейними
відносинами та ставленням до особи із захворюванням; в) у дослідженнях узяли участь діади – особи
з хронічним захворюванням та їхні родичі, партнери або медичні працівники; г) наявність емпіричного
дослідження з використанням змішаних або кількісних методів дослідження, зокрема стандартизованих
методик вивчення емоційної експресивності та отримання надійних результатів; ґ) предметом дослідження є емоційна експресивність стосовно осіб із хронічними фізичними чи психічними захворюваннями; д) дослідження представлені в журналах, які індексовані в наукометричних базах.
Результати дослідження свідчать про те, що спостерігається тенденція до вивчення емоційної експресивності стосовно осіб із фізичними захворюваннями порівняно з психічними розладами. Також
з’являються дослідження про реципрокний характер емоційної експресивності, розроблення специфічних сімейних інтервенцій та важливість низького прояву емоційної експресивності з боку медперсоналу в підтриманні якості життя осіб із хронічними захворюваннями. Важливим висновком є те,
що, попри існування досліджень емоційної експресивності стосовно осіб із фізичним діагнозом, деякі
хвороби, які потребують значної підтримки з боку родичів, залишаються за фокусом уваги. Вироблення
чітких методологічних засад дослідження та вивчення емоційної експресивності з боку родичів і медперсоналу щодо осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями становить перспективи
подальших досліджень.
The aim of the study is a systematic review of publications on the problem of expressed emotion
of the caregivers towards individuals with mental and physical conditions. The research methods are analysis, synthesis, generalization of scientific literature in the period 2018–2022.
The study carried out the search using the keywords “expressed emotion”, “expressed emotion towards individuals
with chronic conditions”, “caregivers’ expressed emotion”, “family members’ expressed emotion”, “healthcare
staff’s expressed emotion” using the databases Scopus, PsycINFO, ResearchGate, Web of Science, PubMed,
IndMed. These bases were chosen due to the fact that they contain a great number of publications from the medical
and psychological fields. After searching for articles in these databases, the study focused on an additional search
was in Reaerch4Life and Mendeley to ensure full coverage of relevant publications. The main inclusive criteria
for publications are: a) research period 2018–2022; b) developed evidence-based research methodology to
examine expressed emotion of significant others or healhtcare staff; c) dyads – persons with a chronic condition
and their relatives, partners or healthcare professionals – participated in the research; d) the cross-sectional design
with mixed or quantitative research methods, in particular, standardized methods of studying expressed emotion
and obtaining reliable results; e) the subject of research is expressed emotion towards individuals with chronic
conditions; f) articles are published in peer-reviewed journals, which are indexed in databases.
The results of the study indicate that there is a tendency to assess expressed emotion rather towards
individuals with physical conditions than towards individuals with mental disorders. There is also emerging
research on the reciprocal nature of expressed emotion, the development of specific family interventions,
and the importance of low levels of caregivers’ and health care staff’s expressed emotion to health-related
quality of life in individuals with chronic conditions.
An important conclusion is that, despite the existence of expressed emotion research on individuals with
physical diagnoses, there is still a gap of studies aligned with conditions that require significant support from
relatives. Development of solid methodological foundations of research and assessing of expressed emotion
of family members and healthcare staff towards gastrointestinal diseases is worth of our further research. |
uk_UA |