dc.description.abstract |
П’єсу про загиблого на Сході України влітку 2016 року Василя Сліпака – соліста Паризької національної
опери, який повернувся в Україну, аби боронити її на фронті, – Неда Неждана створила на початку 2017 року,
тобто тоді, коли про її прототипа ще було оприлюднено мінімум біографічних відомостей. Щоправда, драматургиня була знайома з ним особисто – це відбулося під час її кількамісячного перебування в Парижі, тому
далі вона відстежувала його життєву історію у соціальних мережах; авторці твору також вдалося відшукати
інформацію про оперні партії, які зробили Василя Сліпака відомим у Європі, скупі дані про волонтерство
співака для Майдану та української армії, вона знала, що співак загинув неодруженим, що він уже був на
ротації і міг далі реалізовуватися у мирному житті, але таки добровільно повернувся на фронт і воював там
під позивним «Міф», зрештою, його життя забрала куля російського снайпера. Як для біографічного твору,
навіть такого ощадливого в обсязі, як драма, реальна біографічна канва мінімальна. Тому авторці довелося
шукати інші ресурси опрацювання цього образу, яким і присвячено статтю.
Мета – проаналізувати нові естетичні ресурси драматургічної героїчної біографії, інспіровані сучасною війною на Сході України, відрефлектувати моделі їх художньої реалізації у п’єсі Неди Нежданої
“OTVETKA@UA”.
Методи: біографічний, культурно-антропологічний, рецептивна поетика, міфопоетика, структурно-семантичний.
Результати. П’єса Неди Нежданої “OTVETKA@UA” може бути проаналізована у різних контекстах – художніх творів про війну на Сході України, сучасних біографічних драм про митця, нових естетичних ресурсів сучасної монодрами тощо. Вона вирізняється тим, що на момент її створення авторці
небагато було відомо про всесвітньо уславленого співака і українського воїна-добровольця Василя Сліпака, чий образ реалізовано у творі. Адже перша біографічна книга про цього митця буда надрукована
через два роки після опублікування та постановки п’єси про нього. Тому авторці довелося шукати інші
художні ресурси, які би дозволили реалізувати намічену авторську інтенцію. Тому власне біографічна
канва твору мінімалізована, натомість це дає авторці змогу експериментувати з біографією як каркасом,
на який можна нанизувати інші драматургічні стратегії. Зокрема, за відсутності матеріалів, які може
від свого імені промовляти біографічний персонаж, Неда Неждана вбачає сенс залучити до оповіді
вигадану протагоністку та дати їй можливість свідчити про нього. Для цього доводиться створювати
пластичний та динамічний образ оповідачки, візуалізувати її сценічні амплуа, вдаватися до сценічних етюдів та імпровізованих перевтілень, маркованих перформативними перевдяганнями. Натомість
сам біографічний образ зазнає розпорошення, тиражування, розчиняється в інших контекстах. У такий
спосіб біографія самого Василя Сліпака доконструйовується, причому до цього процесу задіяні не
історичні відомості та матеріальні артефакти, а «тонкі матерії», які сполучаються з філософічністю,
публіцистичною тональністю та легкою постмодерною іронічністю. Довершений образ Героя вдається
створити через задіювання підкресленої героїзації, провідними модусами якої виступають маскулінність, міфологізм, мілітарне тло та оприявнення авторського голосу.
Висновки. П’єса Неди Нежданої “OTVETKA@UA” – це цікавий і самобутній драматургічний
текст про війну на Сході України, який водночас бере участь в оновленні текстових стратегій сучасної біографічної драми про митця, активно задіявши такі ресурси: підміну протагоніста, завдяки чому
замість сповідальності біографічні відомості подаються через свідчення і запитання; доконструювання реальної біографії за допомогою власне художніх ресурсів із виведенням її на рівні «тонких
матерій» та «глобальної етики»; акцентовану героїзацію як заявку на можливу присутність митця, чий
образ опрацьовано у п’єсі, в оновленому культурно-історичному пантеоні України; вписування героя
у новітні реалії гібридної війни і свідоме тиражування героя; потужну неоміфологізацію, яка частково
знімає трагедійну напругу сюжету і дає змогу осмислювати національний травматичний та індивідуально-біографічний досвід у координатах міфології. The play about Vasyl Slipak, a soloist of the Paris National Opera who died in Eastern Ukraine in the summer
of 2016 and returned to Ukraine to defend it at the front, was created by Neda Nezhdana in early 2017, at a time
when her prototype is still in its infancy. A minimum of biographical information was published: the author
managed to find information about opera parties that made him famous in Europe, scanty data on the singer’s
volunteerism for Maidan and the Ukrainian army, she knew that the singer died unmarried, that he already had
a chance to live peacefully after rotation, but still voluntarily returned to the front and fought there under the call
sign “Myth”, in the end his life was taken by a bullet from a Russian sniper. As for a biographical work, even as
sparing as a drama, the real biographical outline is minimal. Therefore, the author had to look for other resources
to develop this image, which is the subject of the article.
Objective is to analyze the new aesthetic resources of the dramatic heroic biography, inspired by the modern
war in Eastern Ukraine, to reflect the models of their artistic realization in the play by Neda Nezhdana
“OTVETKA@UA”.
Methods: biographical, cultural-anthropological, receptive poetics, mythopoetics, structural-semantic.
Results. Neda Nezhdana’s play “OTVETKA@UA” can be analyzed in different contexts – works
of art about war in Eastern Ukraine, modern biographical dramas about the artist, new aesthetic resources
of modern monodrama, etc. It differs in that at the time of its creation the author had little it is known about
the world-famous singer and Ukrainian volunteer soldier Vasyl Slipak, whose image is realized in the work.
After all, the first biographical book about this artist will be published two years after the publication
and staging of a play about him. Therefore, the author had to look for other artistic resources that would
allow to realize the planned author’s intention. Therefore, the actual biographical outline of the work
is minimal, instead, it allows the author to experiment with the biography as a framework on which to
string other dramatic strategies. In particular, in the absence of materials that a biographical character can
speak on his own behalf, Neda Nezhdana sees the point in involving a fictional protagonist in the story
and giving her the opportunity to testify about him. To do this, we have to create a plastic and dynamic
image of the narrator, visualize her stage roles, resort to stage sketches and improvised reincarnations,
marked by performative disguises. Instead, the biographical image itself is scattered, replicated, dissolved
in other contexts. In this way, Vasyl Slipak’s biography is completed, and this process does not involve
historical information and material artifacts, but “subtle matters” that are combined with philosophical,
journalistic tone and light postmodern irony. The perfect image of the Hero can be created through the use
of emphasized heroism, the leading modes of which are masculinity, mythology, military background
and the manifestation of the author ’s voice. Conclusions. Neda Nezhdana’s play “OTVETKA@UA” is an interesting and original dramatic text about
the war in Eastern Ukraine, which also participates in updating the textual strategies of modern biographical
drama about the artist, actively using the following resources: substitution of the protagonist, due to which,
instead of confession, biographical information is presented through testimonies and questions; completion
of a real biography with the help of actual artistic resources with bringing it to the level of subtle matters
and global ethics; accentuated heroization as an application for the possible presence of the artist, whose image
is elaborated in the play, in the renewed cultural and historical pantheon of Ukraine; inscribing the hero in
the latest realities of hybrid warfare and conscious replication of the hero; powerful neomythologization, which
partially relieves the tragic tension of the plot and allows to comprehend the national traumatic and individualbiographical
experience in the coordinates of mythology. |
uk_UA |