Abstract:
Мета дослідження полягає в аналізі деяких теоретичних проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням мови в мережі Інтернет: вибору терміна для мови, що обслуговує інтернет-комунікацію, аналізу поєднання рис усного й писемного мовлення та мовних особливостей на графічному, лексичному,
синтаксичному рівнях, на рівні словотвору.
Для вирішення поставлених у роботі завдань використано такі методи дослідження, як: метод аналізу інформації, метод синтезу, описовий метод.
Результати дослідження. Вітчизняна й особливо зарубіжна інтернет-лінгвістика характеризуються
великою кількістю термінів для позначення мови, що функціонує в мережі Інтернет (мова Інтернету,
мова, що обслуговує електронні засоби комунікації, Netspeak, e-language, computer-mediated language
та ін.), що пояснюється постійним розвитком інтернет-технологій та опосередкованістю комунікації
електронним каналом зв’язку.
В інтернет-комунікації поєднуються риси як письмової мови (набір повідомлення на клавіатурі,
відсутність візуального контакту, наявність гіпертексту та ін.), так і усної (неформальність, фатичний контент, швидкий обмін повідомленнями, використання емотиконів, нехтування правилами
орфографії й пунктуації та ін.), що дозволяє говорити про виникнення нового різновиду форми
мови – усно-писемної.
Зміни, що відбуваються в мові Інтернету, відбуваються на різних рівнях: графічному (множинне
написання знаків пунктуації; написання великими літерами слів, груп слів та окремих речень; багаторазове повторення в слові однієї і тієї ж літери; використання знаків @, #); лексичному (використання
слів, що передають емоційно-експресивне значення та імітують настрій користувача, термінів, неологізмів); синтаксичному (вживання номінативних, еліптичних речень); на рівні словотвору (використання буквено-складового та буквено-цифрового способів написання слів, ініціальних скорочень).
Висновки. Мова Інтернету є складним, унікальним явищем, яке стрімко змінюється внаслідок
впливу інформаційних технологій, що постійно розвиваються, і появи нових форматів спілкування, що
ставить нові завдання та вказує на перспективи подальших досліджень.
The purpose of the study is to analyze some theoretical issues related to the functioning of language on
the Internet: the choice of the term for the language serving Internet-communication, analysis of the combination
of oral and written speech features, and linguistic features on graphic, lexical, syntactic levels, and on the level
of word formation.
Methods. The method of information analysis, the synthesis method, and the descriptive method were used
to solve the tasks set in the work.
Research results. The national and especially foreign Internet-linguistics are characterized by a large
number of terms to denote the language operating on the Internet (Language of the Internet, language
serving electronic means of communication, Netspeak, e-language, computer-mediated language, etc.), due
to the constant development of Internet technologies and conducting communication through electronic
communication channels.
Internet-communication combines features of both written language (typing the message, lack of visual
contact, hypertext availability) and oral (informality, phatic content, fast message exchange, use of emoticons,
ignoring spelling and punctuation rules, etc.), which allows talking about the emergence of a new kind
of language – oral and written.
Changes in the language of the Internet occur on different levels: graphic (multiple punctuation; capitalization
of words, groups of words and sentences; multiple repetitions of the same letter in a word; use of @, #);
lexical (use of words that convey emotional and expressive meaning and imitate the user’s mood, terms,
neologisms); syntactic (use of nominative, elliptical sentences); on the level of word formation (use of alphasyllabic
and alphanumeric ways of writing words, initial abbreviations).
Conclusions. Language of the Internet is a complex, unique phenomenon that is rapidly changing due to
the ever-evolving information technology and the emergence of new formats of communication, which poses
new challenges and indicates the prospects for further research.