Abstract:
Мета. Статтю присвячено дослідженню етимологічних, структурних та семантичних особливостей
просторової лексики у давньоанглійській мові.
Методи. Лексичні одиниці проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик: методу
суцільної вибірки й описового методу – для інвентаризації та інтерпретації мовних одиниць; методу
аналізу словникових дефініцій, етимологічного, структурного й контекстологічного аналізу для розкриття динаміки структурно-семантичних властивостей досліджуваних одиниць.
Результати. Результати дослідження підтвердили, що просторова лексика є важливим засобом вербалізації знань і вражень мовців про навколишнє середовище у давньоанглійській мові. Поняття простору
комунікативно значуще для представників англосаксонської культури. Про це свідчать структурно-семантичні особливості лексики з просторовим значенням (багатозначність, розвинена полісемія, синкретизм). Лексика з локативно-дирекціональним значенням є ефективним способом засвоєння та вербалізації поняття простору. Вона визначає і спрямовує комунікативну поведінку мовців та уживається
практично у всіх сферах життєдіяльності.
Висновки. Важливу роль у формуванні англосаксонської картини світу відіграють просторові
зв’язки. Просторова лексика є універсальною, що робить її сприйнятливою до взаємодії з різними
культурними кодами. Шляхом семантичного аналізу доведено, що лексика з просторовим значенням
пронизує повсякденне життя, проявляється не тільки в мовленні, а й у мисленні та вчинках. Зокрема,
представлена в таких сферах: навколишнє середовище, здоров’я, зайнятість, робота, взаємодія, вплив,
емоції. Різні аспекти буття репрезентовано у термінах простору за допомогою одиниць з локативним
та дирекціональним значенням. Переважна частина давньоанглійської просторової лексики представлена споконвічними лексемами, що засвідчує її культурну значущість та історичну стійкість. Результати дослідження засвідчили активність просторових одиниць у процесах словотворчої та семантичної
деривації. Це підтверджує базовий характер концептуальної сфери «простір», яка задіяна в якості цільового когнітивного домена у процесах пізнання світу, себе та інших носіями англосаксонської культури.
Purpose. The article is devoted to the analysis of etymological, structural and semantic features of spatial
vocabulary in Old English.
Methods. Lexical units are analyzed using a set of methods and techniques: continuous sampling method
and descriptive method – for inventory and interpretation of language units; method of analysis of dictionary
definitions, etymological, structural and contextual analysis to reveal the dynamics of structural and semantic
properties of the studied units.
Results. The results of the study confirmed that spatial vocabulary is an important means of verbalizing
the knowledge and impressions of speakers about the environment in Old English. The concept of space is
communicatively significant for representatives of Anglo-Saxon culture. This is evidenced by the structural
and semantic features of vocabulary with spatial meaning (ambiguity, advanced polysemy, syncretism).
Vocabulary with locative-directional meaning is an effective way of learning and verbalizing the concept of space.
It determines and directs the communicative behavior of speakers. It is used in almost all spheres of life.
Conclusions. Spatial connections play an important role in the formation of the Anglo-Saxon picture
of the world. Spatial vocabulary is universal, which makes it susceptible to interact with various cultural
codes. By semantic analysis, it was proved that the vocabulary with spatial meaning permeates everyday
life, manifests itself not only in the speech, but also in thinking and actions. In particular, presented in such
areas: environment, health, employment, work, interaction, influence, emotion. Different aspects of being are
represented in terms of space with the help of units with a local and directing meaning. Most of the Old English
spatial vocabulary is represented by ancient lexical items, confirming its cultural significance and historical
stability. The results of the study showed the activity of spatial units in the processes of word-formation
and semantic derivation. This confirms the basic nature of the conceptual sphere of “space”, which is involved
as a target cognitive domain in the processes of cognition of the world by the bearers of Anglo-Saxon culture.
Description:
Шимянова, М. В. Структурно-семантичні особливості лексики
з просторовим значенням у давньоанглійській мові / М. В. Шимянова // Південний архів (філологічні науки) / голов. ред. Н. І. Ільїнська. – Херсон, 2022. – Вип. 89. – С. 47-56.