АКЦІОНАЛЬНИЙ МОДУС АНГЛОМОВНОЇ МОРАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ CONSCIENCE

Abstract

Метою поданої праці є встановлення особливостей акціонального модусу англомовної етичної категорії CONSCIENCE у контексті теорії образ-схем. Матеріалом дослідження стала вибірка контекстів із цільовою лексемою conscience загальної кількістю 300 одиниць. В основі відбору матеріалу покладений квалітативний параметр, що ґрунтується на показнику MI (mutual information score), який репрезентує фактичну близькість концептів, що вербалізуються відповідними мовними одиницями. Цей параметр оприявнює концепти, які виступають найближчими доменами аналізованої категорії на асоціативному рівні мовної свідомості. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких лінгвістичних методів, як: метод контекстуального аналізу, метод семантико-когнітивної інтерпретації, метод концептуального аналізу. Результати. У статті висвітлюються два типи образ-схем. Перший тип представлений базовими образ-схемами, які беруть безпосередню участь у концептуалізації об’єктів та явищ навколишньої дійсності. До них належать ‘being’ schema, ‘happening’ schema, ‘doing’ schema, ‘experiencing schema’, ‘having schema’, ‘moving’ schema, ‘transferring’ schema. Іншим типом є синтаксичні пропозиційні схеми, які класифікуються відповідно до п’яти базисних фреймів: предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного, і беруть участь в ономасіологічних моделях побудови речень. Пропонується спосіб кореляції цих двох типів схем при застосуванні контекстуально-когнітивного аналізу. У результаті дослідження було встановлено, що акціональний модус JUSTICE має активний та пасивний аспекти. Наголошується, що образ-схеми DAMAGE, COUNTERFORCE та CHANGE є характерними як для активного, так і для пасивного аспектів акціонального модусу. Отже, категорія CONSCIENCE усвідомлюється як така, що може виконувати дії відповідно по відношенню до неї. Висновки. Результати дослідження доводять, що аналізована категорія концептуалізується у англомовній картині світу крізь призму персоніфікації, оскільки в етичному контексті саме людина може вчиняти такі дії по відношенню до інших, які можуть бути вчинені по відношенню до неї. Purpose. The submitted paper aims to establish the features of the action modus of the English-language ethical category CONSCIENCE in the context of the theory of image-schemas. The research material was a sample of contexts with the target lexeme conscience totalling 300 units. The selection of material is stipulated by the qualitative parameter based on the MI (mutual information score) indicator, which represents the actual closeness of the concepts verbalized by the corresponding language units. This parameter makes it possible to identify concepts that are the closest domains of the analyzed category at the associative level of language consciousness. Methods. The analysis of the actual material was carried out with the involvement of the following linguistic methods: the method of contextual analysis, the method of semantic-cognitive interpretation, and the method of conceptual analysis. Results. The article highlights two types of image schemas. The first type is represented by basic image schemas, which take a direct part in the conceptualization of objects and phenomena of the surrounding reality. This type includes ‘being’ schema, ‘happening’ schema, ‘doing’ schema, ‘experiencing schema’, ‘having schema’, ‘moving’ schema, and ‘transferring’ schema. Another type is syntactic propositional schemas, which are classified according to five basic frames: subject, action, possessive, comparative and identification. It is noted that schemas of this type participate in onomasiological models of sentence construction. A method of correlating these two types of schemas is proposed using contextual cognitive analysis. As a result of the research, it was established that the JUSTICE action modus has active and passive aspects. It is emphasized that the image schemas DAMAGE, COUNTERFORCE and CHANGE are characteristic of both active and passive aspects of the action modus, and therefore the category CONSCIENCE is perceived as one that can perform actions that in turn can be performed in relation to it. Conclusions. The ethical category CONSCIENCE is conceptualized in the picture of the world through the prism of personification since in the ethical context it is a person who can perform actions that can be performed in relation to them.