dc.description.abstract |
Дослідження присвячено встановленню засобів когезії в англійських мультимодальних літературних
казках (АМЛК) Філіпа Арда та їхній семіотико-наративній інтерпретації. Метою дослідження є вияв
і характеризація структурно-семіотичних і наративних аспектів категорії когезії англійських мультимодальних літературних казок, що визначають її текстотвірний характер. Методика дослідження ґрунтується на загальних положеннях методології функціоналізму з використанням структурно-семіотичного,
наративного, поетико-інтерпретаційного аналізу із залученням GeM model для синхронного аналізу
вербальних і невербальних складників у багаторівневій структурі АМЛК. Кількісний аналіз проведено
з метою з’ясування та встановлення тенденцій взаємозалежності вербальної й іконічної, параграфемної,
графічної складових частин в оповідних структурах АМЛК. У відсотковому співвідношенні мультимодальні засоби контамінованої референції (засіб контамінованої когезії) за ознакою мікро-, мезо- та макро-
вкраплень у тексті АМЛК Філіпа Арда реалізуються так: мікровкраплення (69%), мезовкраплення (24%)
та макровкраплення (7%). Отже, ідентифікація теми у структурі змісту надфразових єдностей АМЛК
уможливлює виокремлення антецедента та постцедента, необхідних для визначення особової, вказівної,
порівняльної лінгвальної та контамінованої референції. Визначення сегментних одиниць вербального
складника у риторичній структурі надфразових єдностей АМЛК передбачало виокремлення анафори або
катафори і детальний опис вербального складника (ВС), іконічного складника (ІС) та за наявності параграфемного складника (ПС) для встановлення характерної для них кореляції – переважно паралельної.
Анафоричний та катафоричний дейктичний зв’язок між ВС та ІС може не збігатися з анафорою чи катафорою лінгвальної референції. Розташування ВС та ІС не є закономірним у структурі макету надфразових
єдностей АМЛК. У лінгвістичній структурі надфразових єдностей АМЛК аналіз лінгвальної референції підтвердив наявність контамінованої когезії, актуалізованої за допомогою використання переважно
повторювальних, адитивних та виокремлювальних ілюстрацій, а також супраграфеміки ПС.
The research focuses on the semiotic and narrative interpretation of modes of cohesion in English
multimodal literary fairy tales written by Philip Ardagh. The purpose of the study is to identify and characterize
the structural-semiotic and narrative aspects of the category of cohesion of multimodal literary fairy tales that determine its text-forming nature. The research methodology is based on the general provisions
of the functionalism methodology with the use of structural-semiotic, narrative, and poetic-interpretive
analyses with the involvement of the GeM model for the simultaneous analysis of verbal and nonverbal
components in the multi-level structure of modern literary fairy tales. Quantitative analysis has been carried out
with the aim of clarifying and establishing trends in the interdependence of verbal and iconic, paragraphemic,
and graphic components in the narrative structures of fairy tales. In the percentage ratio, the multimodal
modes of contaminated reference (modes of contaminated cohesion) according to micro-, meso-, and macro
inclusions in the text of tales by Philip Ardagh are realised as follows: micro inclusions (69%), meso
inclusions (24%), and macro inclusions (7%). Therefore, the identification of the topic in the structure
of the content of supra-phrasal units of English multimodal literary fairy tales makes it possible to distinguish
the antecedent and postcedent necessary for the determination of personal, indicative, comparative lingual,
and contaminated reference. The determination of the segmental units of the verbal component in the rhetorical
structure of the supra-phrasal units of multimodal literary fairy tales involves the selection of anaphora or
cataphora and a detailed description of the verbal component (VC), iconic component (IC), and, if there is
a paragraphemic component (PC), in order to establish their characteristic correlation – mostly parallel. The
anaphoric and cataphoric deictic relationship between VC and IC may not coincide with the anaphora or
cataphora of the linguistic reference. The arrangement of VC and IC is not regular in the structure of the layout
of supra-phrasal units of literary fairy tales. In the linguistic structure of supra-phrasal units of fairy tales,
the analysis of linguistic reference has confirmed the presence of contaminated cohesion, actualized through
the use of mainly repetitive, additive, and isolating illustrations, as well as supragraphemics of PC. |
uk_UA |