dc.description.abstract |
Purpose of the study – to outline the theoretical and methodological canvas as a way of understanding
the meaning (sense) of a literary text from the perspective of cognitive translation studies with regard to
the possibilities of computerization of the relevant meaning.
Methods. It is emphasized that the attention of cognitive translation studies is focused on various
methodological developments that seek to solve the problem in two prevailing ways: 1) learning translational
language as a means of research and cognition of mental processes (mind); 2) extrapolation of observations
on the behavior of the body and mind / brain activity (body or brain). What these approaches have in common
is the involvement of the mental processes of the author, the translator and the reader, who have their own
interpretation of meaning and sense, respectively; each of them (author, translator, and reader) also has peculiar
cognitive environment that shapes their cognition.
Results. It is stressed that the main achievement of the interpretive theory of translation, which gave
impetus to cognitive translation studies, is the use and distinction of the terms meaning of texts or their
parts and the significance of words. The current argument is that consciousness perceives meaning not by
a sequential transition directed down-top, i. e. from understanding the meaning of individual words to putting
them together, but rather top-down trajectory, thus expressing the interaction of language and thinking. In
this sense, we do not regard translation as a linear transcoding operation, but rather as a dynamic process
of comprehension and re-expession of ideas. Understanding of the meaning as a process in relation to
mental operations and contexts leads us to believe that translation is not the prerogative of language, but
rather the question (perception, comprehension, creation, addition) of meaning and communication through
this meaning. Successful translation will require creative efforts to represent meaning. From a cognitive
point of view, meaning cannot be exhaustively represented in language or any other representative system
(for example, computerized). Instead, through recontextualization, the translator strives for an interpretive
resemblance of the content of the original text.
Conclusions. It has been established that, despite the limitations, computer capabilities make it possible to
process the original and translated literary text with attention to the meaning expressed in the text.
Мета дослідження – окреслити теоретико-методологічні орієнтири для збагнення смислу
(значення) художнього тексту з перспективи когнітивного перекладознавства з увагою до можливостей
комп’ютеризації відповідного значення.
Методи. Наголошено на тому, що увагу когнітивного перекладознавства прикуто до різних методологічних напрацювань, які прагнуть розв’язати проблему у двох найяскравіших виявах: 1) вивчення
мови перекладу (translational language) як засобу дослідження й пізнання розумових процесів (mind);
2) екстраполяція спостережень за поведінкою тіла та розуму / мозкової діяльності (body or brain). Спільним у цих підходах є задіяння ментальних процесів автора, перекладача та читача. Їм притаманне своє
трактування значення (meaning) та смислу (sense), відповідно, і когнітивного середовища (cognitive
environment), яке їх творить.
Результати. Акцентовано, що основним здобутком інтерпретативної теорії перекладу, яка дала
поштовх когнітивному перекладознавству, стало вживання та розрізнення смислу (sense) текстів або
їхніх частин та вагомості (signification) слів. Актуальним є міркування, що свідомість сприймає смисл
не шляхом послідового переходу знизу нагору, тобто від розуміння значення окремих слів до складання
їх разом, а, радше, навпаки – згори донизу, у такий спосіб увиразнюючи взаємодію мови й мислення.
У цьому ключі переклад розцінюємо не як лінеарну операцію транскодування, а як динамічний процес
сприйняття (comprehension) та перевираження (re-expession) ідей. Розуміння смислу (значення) як процесу у зв’язності з ментальними операціями й контекстами підводить нас до думки, що перекладання –
це не прерогатива мови, а більше питання (сприйняття, збагнення, творення, доповнення) значення
та спілкування посередництвом цього значення. Успішний переклад потребуватиме творчих зусиль
репрезентації значення. З когнітивного погляду значення (смисл) неможливо вичерпно репрезентувати
в мові чи будь-якій іншій репрезентативній системі (наприклад, комп’ютеризованій). Натомість через
реконтекстуалізацію перекладач прагне до інтерпретативної схожості змісту оригінального тексту.
Висновки. Встановлено, що, попри обмеження, комп’ютерні можливості дають змогу опрацьовувати оригінальний та перекладений художній текст з увагою до оприявленого в тексті смислу. |
uk_UA |